"Під чорним небом феєрверків"
Розділ 26
Після бального вечора, коли світло люстр ще грало у її пам’яті, Аліна прокинулася у тихому, теплішому світі. Ранок був м’яким — сонце пробивалося крізь тонкі штори, малюючи золоті візерунки на білосніжній постільній білизні. Феш уже не було поруч, але на подушці лежала червона троянда й маленький конверт із її ім’ям.
Вона розгорнула його, і всередині знайшла короткий запис:
"Одягни те, у чому ти почуваєшся найщасливішою. Я чекатиму. Сьогодні ми почнемо нову сторінку."
Серце Аліни вдарило швидше. Вона вибрала саме те червоне плаття, яке він подарував їй, і, вдягнувши його, відчула, ніби знову опинилася в центрі вечора.
Феш чекав на неї у чорному костюмі, тримаючи в руках невелику коробочку, але замість того, щоб відкрити її, він повів її до машини. Їхній шлях вів за межі міста, туди, де узлісся переходили в поле, а поле — в невеликий пагорб із краєвидом на річку.
Там стояв будинок — світлий, із широкими вікнами, верандою та гойдалкою, що хиталася від легкого вітерцю.
— Це… наш дім? — прошепотіла вона, ледве вірячи у побачене.
Феш кивнув, і тільки тоді відкрив коробочку — всередині був маленький золотий ключ із гравіюванням "Назавжди".
— Так, Аліно. Це місце — початок нашої спільної історії. І я хочу, щоб кожен ранок тут був першим днем нашого нового життя.
Вітер приніс запах свіжої трави та квітів, і в її серці вже оселилося відчуття дому.
Відредаговано: 16.08.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
