Світло люстр відбивалося у кришталевих бокалах, у повітрі змішувалися аромат дорогого вина і шепіт таємниць.
Аліна стояла біля центру бального залу у розкішній червоній сукні, що обіймала кожну її лінію. Маска приховувала її вираз обличчя, але очі світилися азартом і тривогою. Вона знала, що цей вечір змінить усе.
— Ви виглядаєте так, наче готові до гри, — почулося за спиною.
Вона повільно обернулася й зустріла погляд Фешіара. Він був у чорному костюмі, але навіть цей строгий образ не приховував його хижої впевненості.
— Це не гра, — відповіла вона тихо. — Це моя помста.
Їхні келихи дзвінко торкнулися один одного, і в цей момент вони вже знали — обидва зайшли надто далеко.
Відредаговано: 16.08.2025