Частина 30. Маєток Рексара

Гуляючи красивим маєтком Рексара я захоплювалася вишуканістю цього місця. Коли ми прилетіли, я зайнялася відновленням спорядження команди, тренуваннями, прогулянками і нерідкими паскудствами, які робила хлопцям, щоб ті не розслаблялися. Так Майк став зеленоволосим, ​​Лукас ходив у рожевому одязі, а на Рексара впало відро крижаної води, коли той проспав тренування. Найманці, скрипучи зубами, терпіли і зганяли злість на наших спаррингах. За межі маєтку мене не випускали, а коли я все ж таки намагалася піти прогулятися - Лукас з Майком перехопили мене в лісі і за комір потягли назад. З маєтку виходив в основному хтось один, і то за припасами.

Ось і зараз я пройшла в сад і присіла на траву під деревом в очікуванні Джареда, який мав ось ось повернутися. Я, тишком-нишком від інших хлопців, дала йому завдання купити мені інгредієнти для торта. Вирішила, що треба все ж таки хоч якось порадувати своїх друзів.

Джареда все не було, напруга наростала і найманці були дедалі смиканішими і злішими. Надвечір спрацював сигнал, що означає підліт до території невідомого об'єкта. Ми всі висипалися у двір і спостерігали, як Джаред саджає невеликий глайдер біля маєтку. Підбігши до глайдера ми помітили, що один з двигунів пошкоджений, а на корпусі були сліди від пострілів. Двері відчинилися і ми побачили пораненого Джареда, всього в крові, що сидить за штурвалом.

• Несіть його в хол. - швидко сказала я, помітивши сині серпанки з його ран і побігла за своїм ящиком з ліками.

Схопивши сумку, я забігла в хол, де на великий стіл уже клали Джареда.

• Діставай свою отруту. - прохрипів Джаред.
• Рано. – сказала я. - Хлопці, тримайте його.

Я стерилізувала інструменти і почала методично діставати зі свого друга кулі. Чорт, сплав з аконітовим попелом! Джаред виривався, кулі палили його зсередини. Методично діставши всі кулі і обробивши рани маззю, яку свого часу стягла у Віктора, я дістала шприц і набрала в нього ампулу отрути василіска.

• Переверніть його. - веліла я і найманці не замислюючись виконали наказ.

Я уважно оглянула порізи на спині та ногах чоловіка. Його не хотіли вбивати, тільки зловити. Взявши шприц, я вколола отруту йому в плече.

Джаред спав, важко дихаючи і лежачи на столі. Ми лишили його там доки мазь остаточно не затягне його рани. Сидячи в саду, Рексар розповідав нам, що записав бортовий самописець. Знову група найманців. Вони спіймали Джареда і катували, але той вирвався і втік, останніми силами прилетівши сюди. Я слухала його в пів вуха, занурена у свої думки. Відразу після прильоту Джареда мені надійшло повідомлення від Хаміда: "Приходь сама, або полювання за вами не припиниться." та координати.

Я не могла дозволити моїм хлопцям гинути через мене. Джаред міг померти. 

Коли всі розійшлися, я зібралася, одягла свій невидимий костюм і вислизнула з маєтку в пітьмі глибокої ночі.