Частина 5. Спроба нападу

Джай поселив мене у великій одномісній кімнаті зі своїм санвузлом, шафою, ліжком та робочим столом.

Пару ночей відлітаючи по тихому з бази Джая, я притягла потрібне мені обладнання до своєї кімнати і зайнялася покращенням свого спорядження.

Зробивши покращений голошар для тренувань, я швидко вдягла екіпірування, повісила ефеси на пояс і вийшла з кімнати. Спускаючись вниз сходами я все частіше ловила на собі погляди найманців, але, не звертаючи на них уваги, йшла далі.

Побачивши наприкінці коридору Ендрюса я швидко розвернулась і пішла у зворотний бік. Хто хто, а він довго не міг пробачити мені моє перебування на базі в ролі найманки.

— Далеко зібралася? - схопив він мене за плече, моментально опинившись поруч і з силою вдарив у стіну, притиснувши за горло. - Я давно на тебе чекаю. - загарчав чоловік, а в його очах пішли іскри.

— Дарма чекаєш - відповіла я, сильно вдаривши його в живіт, але той ніби не помітив.

— Хаха, повір, не дарма. - він стиснув моє горло сильніше. - Я мріяв про нашу зустріч.

— А Джая не боїшся? - хрипко запитала я.

— Ні. Воно того варте. - з усмішкою відповів він. - Начхати мені на те, що ти його нова підстилка.

— А мене..? - прогарчала я, в моїх очах спалахнув вогонь, а рукою я схопилася за єфес.

— Чорт! - він кинув мене на підлогу. - Сука, ти перевертень! Так ось чому капітан тебе не вбив!

Зробивши підсічку я повалила Ендрюса, притиснувши його коліном до підлоги і приставила ефес, що за долю секунди трансформувався в кинджал, до горла чоловіка.

— Тепер не такий сміливий? - загарчала я.

— Що тут відбувається?! - почувся глузливий голос Джая за спиною. - Кіро, тільки повернулася і вже охмуряєш моїх хлопців?

— Було б кого охмуряти. - посміхнулася я, дивлячись на зло соплячого Ендрюса. Вставши, я подала йому руку, допомагаючи підвестися.

— Ендрюсе, тобі захотілося наряд поза чергою? - гаркнув на нього Джай.

— Ні, сер. Більше не повторитись. Чи можу йти? - серйозно спитав Ендрюс.

— Іди. Потім розберемося. - відповів Джай і перевів погляд на мене. - Розважаєшся?

— Я йду на тренування. - відповіла я.

— Що ж, вперед. Після тренування зайди до мене, треба поговорити. - якось недобре посміхаючись сказав він.

— Добре, зайду. - відповіла я і пішла у бік тренувальних залів.