Розділ 47

Раптом голос ведучого прорізав тишу очікування – він оголосив про початок показу. І в ту мить зала залилася яскравим світлом, яке було спрямоване на подіум. Тим часом за кулісами Злата востаннє уважно оглядала кожну модель перед тим, як вони вийдуть на подіум. Її погляд швидко проходився по витончених силуетах, по легких мереживах, по вишивці... Вона виправляла дрібні деталі — поправляла фату, згладжувала складки на сукні, ловила погляди моделей і дарувала їм заспокійливу усмішку.

І ось… перша модель ступила на подіум — і зал вибухнув спалахами фотокамер. Вона йшла плавно, ніби пливла, її сукня струменіла слідом, а розкішна фата спадала до самих ніг. Глядачі затамували подих. В очах жінок сяяло захоплення, чоловіки схвально кивали, а дизайнери й стилісти уважно розглядали кожну деталь, аналізуючи роботу майстрів.

Потім вийшла ще одна модель, а за нею по черзі наступні. Вони одна за одною йшли подіумом, демонструючи сукні, що вражали своєю різноманітністю: тут були класичні бальні наряди з пишними спідницями, елегантні сукні у стилі русалоньки, що обіймали фігуру, та легкі повітряні творіння, схожі на казкові хмари. Деякі сукні мерехтіли під світлом прожекторів, ніби були вишиті справжніми діамантами, інші ж зачаровували ніжними відтінками айворі та шампані.

Фотографи ловили найвдаліші моменти, миготіння спалахів не припинялося ні на мить. У залі панувала атмосфера справжнього дива — ніби всі глядачі опинилися в іншій реальності, де править краса, грація і мистецтво високої моди. Злата, стоячи за кулісами, відчувала гордість і неймовірне хвилювання, спостерігаючи, як її сукні оживають у променях світла, на очах у захопленої публіки.

А вже у кінці Злата і сама вийшла на подіум, ставши поряд із моделями. Її фотографували, Їй дарували квіти, вітали, звучали захоплені слова про те, яка вона талановита... Серце Злати калатало від щастя – вона справді зробила це! Її мрія збулася.

Та раптом у залі у мікрофон пролунав знайомий голос:

- Дорогі гості, хочу попросити у вас хвилинку уваги.

Злата здригнулася, застигла, не поспішаючи повернула голову. На подіум упевненим кроком вийшов Захар. Всі погляди тут же перемкнулися до нього, зал завмер у передчутті. Він підійшов ближче до Злати, його очі світилися глибоким теплом. А потім, не відводячи від неї очей, він витягнув із кишені піджака оксамитову коробочку, повільно відкрив її і став на одне коліно перед нею.

У залі пролунав схвальний гул, хтось тихо зойкнув від несподіванки, а хтось одразу витягнув телефон, щоб зафіксувати цей момент. А Злата стояла, не вірячи своїм очам, а серце набирало шалених обертів.

- Злато, —  голос Захара був спокійний, але сповнений щирих почуттів. — Ти неймовірна. Ти талановита, чарівна, смілива, турботлива… Ти змінила моє життя. І тепер я не уявляю жодного свого дня без тебе, без твого сміху, без твоїх теплих рук. Кохаю тебе всім серцем.

Його погляд став ще ніжнішим.

- Я хочу провести з тобою все своє життя. Хочу бути поруч у радості та в труднощах, підтримувати тебе, розділяти з тобою кожен момент. Ти моя мрія, моє натхнення, моє кохання.

Він глибоко вдихнув і, піднімаючи каблучку з діамантом вище, запитав:

- Ти вийдеш за мене?

Зала нетерпляче вже вибухнула емоціями – люди почали аплодувати, хтось вигукнув "Скажи так!", Джулія витирала сльози, мама Злати прикрила губи руками, не в змозі стримати хвилювання. Її батько схвально кивнув, а її колеги з ательє радісно переглядалися. Злата відчувала, як в очах печуть сльози, як щастя переповнює її до країв. Вона зробила крок до Захара, поглянула йому в очі, і усмішка сама з’явилася на її обличчі.

- Так… Так, я вийду за тебе! — її голос зірвався на сміх, змішаний із радістю та хвилюванням.

Захар швидко встав, надів каблучку їй на палець і притиснув до себе, а потім підійняв її й закружляв під шквал оплесків. Їх відразу оточили фотографи фіксуючи цей момент. Це був день, коли мрії збуваються, день, який запам’ятовується назавжди.

Коли оплески трохи вщухли, до мікрофона підійшла Джулія. Її очі ще блищали від сліз, а на обличчі грала загадкова усмішка. Вона витримала паузу, дозволяючи залу затамувати подих, а потім, з ледь помітною таємницею у голосі, промовила:

- Друзі, сьогодні ми стали свідками не лише неймовірного показу і пропозиції руки та серця, а й початку нової казкової історії. Отож незабаром весілля. А що найважливіше на весіллі, крім закоханих? Звичайно ж, весільна сукня!

Зала завмерла в очікуванні, а Джулія з ледь помітним тріумфом продовжила:

- І тому я беру на себе сміливість оголосити: ще один шедевр весільної моди, створений Златою, ви побачите… на ній самій у день її весілля!

На мить запала тиша, а потім зал вибухнув схвальними вигуками.

- Ого! — прокотилося натовпом.

- Це буде щось неймовірне!

- Злато, ми всі чекаємо цього моменту!

Люди загомоніли, обговорюючи, якою ж буде ця сукня, що залишалася прихованою від усіх. Камери знову вихоплювали кадри — обличчя Злати, що розчулено всміхалася, радісний погляд Захара, вираз гордості на обличчі її батьків. А Джулія засміялася і підняла келих, який уже опинився в її руках.

- То ж вип’ємо за кохання, за красу та за майбутнє весілля!

Її підтримали гучними оплесками, а Злата тільки й змогла вимовити:

- Це все наче сон…

- Ні, кохана, — відповів Захар, ніжно притискаючи її до себе. — Це наша реальність…

Весілля століття. Саме так його вже встигли охрестити журналісти. Вся преса гуділа: відомий автогонщик Захар та талановита дизайнерка весільних суконь Злата одружуються! Вони стали сенсацією не лише в Італії та Україні, а й по всьому світу. Модні журнали писали про неймовірний талант Злати, її бездоганний смак та здатність створювати справжню казку у своїх колекціях. А спортивні видання вшановували Захара як легенду автоспорту, відзначаючи його силу духу, жагу до перемоги та мужність. А одна з найпрестижніших газет Європи визнала їх «найгарнішою парою року.