Розділ 5

Злата слухала Іру й водночас працювала над весільною сукнею. Ніяк не могла повірити, що йдеться про того самого Захара, з яким вона познайомилася вчора. Та факт залишався фактом: це був саме він, помилки бути не могло. Коли Іра ще раз показала світлини, де вона разом зі своїм нареченим на прогулянці, Злата остаточно переконалася, що це він.

Цей збіг обставин здавався неймовірним, але не це так тривожило Злату, як те, що Іра описувала Захара, як ідеального чоловіка — чесного, турботливого, відповідального. Захоплено розповідала, як вони спілкуються на будь-яку тему, як проводять свій вільний час, як вони не можуть один без одного... А він же насправді нахабний бабій.

- Зараз Захар перебуває у відрядженні в Італії та сьогодні вже має повернутися,- насамкінець додала Іра, але Злата знала, що він у місті та ще й зраджує своїй нареченій.

Вона була свідома того, що Іра живе в ілюзії, яку Захар створив для неї. Злата зараз, як ніхто інший, розуміла, яким насправді є той чоловік. І хоча серце рвалося розповісти всю правду клієнткі та оберегти її від помилки, яку та от-от могла зробити, але вона не могла наважитися. Її стримувало розуміння того, що це не її справи.

Злата опинилася у складній ситуації: мовчати — означало дозволити Ірі жити в омані, але сказати правду — означало зруйнувати в буквальному змісті все: чужі стосунки,  довіру, весілля. А можливо б Іра їй і не повірила, прогнала і скасувала замовлення та звернулася до іншого салону. Скоріше так би воно і було. Бо хто вона, Злата така для Іри, щоб та повірила їй на слово. У неї ж немає абсолютно ніяких доказів. Та аби й були, то мала б вона право? Але…мабуть… скоріш за все… можливо б розкрила дівчині очі на того за кого та збирається виходити заміж. Чи ні?

- Ну, от готово. Виглядає дивовижно, - натомість тільки це сказала у голос Злата закінчивши закріплювати діаманти на корсеті.

- І справді дивовижно,- підтвердила задоволено Іра милуючись собою у дзеркалі. – Ця сукня неймовірна. Дякую вам Злато, що ви створили таку сукню про яку я мріяла. Вона розкішна… А може спідниця занадто пишна?

- Вона просто ідеальна, — запевнила Злата клієнтку, ставши поруч із нею та дивлячись на відображення в дзеркалі. — Ця модель сукні вам пасує, у ній ви справжня принцеса. Хіба що до корсета можна додати бретельки, які спадатимуть на плечі... Але, гадаю, це буде зайвим.

- Хай лишається все, як є, — Іра знову покрутилася перед дзеркалом. — У цій сукні я почуваюся комфортно й особливо. Я з таким нетерпінням чекаю на весілля! А найбільше — на нашу шлюбну ніч. Це для мене буде вперше... тобто вперше із Захаром. Бо він сказав, що тільки після весілля. Хіба він не золото? Справжній джентльмен. Усі його вчинки доводять, що він мене кохає по-справжньому.

- Я рада за вас,- видавила з себе Злата, якій щохвилини робилося ще більше шкода Іри.- Весілля це найголовніша подія у житті жінки. Ви будете розкішною нареченою, але головне, щоб ви були щасливою у шлюбі зі своїм обранцем. Щоб ваші стосунки будувалися на щирості, взаєморозумінні, повазі, довірі.

- Гарно сказано. А скажіть, Злато, скільки вам було років, коли ви вийшли заміж? І чому ваш шлюб розпався? Бо ви сказали, що чоловік у вас… був. Вибачте, якщо мої запитання є аж занадто особистими.

- Мені було двадцять. Мій чоловік був старшим від мене на двадцять п'ять років. Ми в шлюбі прожили щасливих цілих три роки. Але рік потому у чоловіка стався серцевий напад,- сумно відповіла Злата та потім швидко збадьорилася.- У кожного своя доля.

- Я вам співчуваю,- Іра на емоціях обійняла Злату та додала,- ви ще молоді, гарні, то обов'язково знову закохаєтеся та вийдете заміж. А діти у вас є? Ой, і справді вибачте мою допитливість.

- Ні, дітей немає. Мені так і не вдалося завагітніти, як не намагалися… чомусь. Та у мого чоловіка лишилася донька від першого шлюбу. До речі, вона моя подруга.

- Буває ж таке,- Іра дійсно здивувалася.- Але ви правильно підмітили у кожного своя доля. Я хочу ще фату приміряти…

- Зараз я вам допоможу,- Злата взяла із ліжка довгу фату та наколола дівчині на волосся.- Ідеально…

- А може мені варто коротеньку обрати, або взагалі тільки квіти у зачісці лишити?

- Іро, як на мене, до цієї сукні ідеально пасує довга фата, яка підкреслює вашу витонченість. Раджу залишити її,- Злата професійно оцінила образ нареченої.

- Мабуть, ви маєте рацію... Ой, СМС прийшла,- Іра взяла до рук смартфон,- це напевно подруга, бо обіцяла заїхати та оцінити мій… А ні… якийсь невідомий номер відео прислав. Цікаво…

Іра сіла на ліжко, щоб переглянути відео, а Злата залишалася стояти, намагаючись відкинути всі зайві думки. Взагалі — перестати думати, чи варто розповідати правду про Захара. Про те, що він не поїхав у відрядження, а розважався на вечірці... у ліжку з іншою. Ще й до неї самої залицявся. Як йому не соромно так поводитися, та ще й напередодні власного весілля. Іра молода, вродлива, не те що та коза з якою він тішився.

Злата хотіла було теж присісти, але Іра вже встигла увімкнути відео. І за звуками Злата одразу зрозуміла, що саме у ньому... інтим. Жінка стогнала так, що сумнівів не залишалося — їй було дуже добре.

- Не може бути,- вигукнула Іра в якої з очей покотилися сльози.- Як він міг мене зрадити. Не вірю… не вірю… Злато, подивіться цей чоловік на мого Захара зовсім не схожий. Вірно?

У Злати не було ні краплини бажання переглядати подібні відео і вона навіть хотіла уникнути  цього. Але у неї не вийшло, бо Іра буквально ткнула свій смартфон у руки Златі.

- Як він міг? Ще й напередодні нашого весілля! І що він знайшов у ній? Вона ж потворна! — в Іри почалася істерика. Дівчина зірвала з себе фату й кинула її на підлогу. — Ненавиджу його!

- Можливо, це відео було зроблено давно... — обережно спробувала заспокоїти Іру Злата, хоча, глянувши на екран, одразу зрозуміла, що відео зняли вчора — на тій самій вечірці, у тій самій кімнаті, куди й вона сама заходила. І та ж сама брюнетка...