21. Відвертість

«Дайте співрозмовнику можливість виговоритися»

(Дейл Карнегі)

Після того як Ерік та Юлій познайомилися з усіма арахнідами в яких були досить чудернацькі імена як на драконячий слух, Каніах провів братів у Мірену в глибині Гаю. Мірена була дуже високою і верхівкою сягала неба. А оскільки прийшли вони до Мірени вже коли сонце скотилося за горизонт і на небо висипали зорі, то здавалося що верхівка Мірени, хитаючись, про щось шепочеться з зорями. Зайшовши всередину дерева Юлій застиг вражений на порозі, а Ерік присвиснув від здивування. Вочевидь, Мірена була набагато більша всередині ніж здавалося на перший погляд. Скільки сягало око, то все було заставлено стелажами з книгами. Праворуч від дверей знаходилися сходи. Одні вели нагору, інші вниз. Вочевидь і на інших поверхах знаходилися книги. Це була найбільша бібліотека у Всесвіті.

– А? – Розкрив з подиву рота Юлій.

– Ось тобі і маєш. – посміхнувся Ерік. – Ти брате так не любиш читати, але прийдеться. – при цих словах Юлій застогнав і по мученицькому закотив очі догори, а потім жартівливо стукнув брата по плечу:

– Ти мене розкусив, Еріку. – і посміхнувся. Спочатку несмілою посмішкою, але посмішка ставала все ширше з кожною секундою. – Здається, брате я тільки про це і мріяв, але боявся самому собі признатися в цьому.

– До речі, зовсім не обов’язково читати, якщо не хочеш. Це скоріше психологічний фактор і засіб медитації. Є інші способи отримати і запам’ятати інформацію, хоча цей і найнадійніший. Коли райдужний дракон читає то він в певний момент може викликати книжку у своїй пам’яті, знайти потрібну сторінку і перечитати знову, дивлячись всередину своєї свідомості. Це особливість тільки веселкових драконів. І не доступна, на жаль, усім іншим. Є й інші способи одержання інформації, не такі надійні, хоча й можливі. – мовив Каніах і підійшов до ближнього стелажу з книгами. За ним пішли всередину залу і Ерік з Юлієм. Коли вони всі зупинилися біля полиць, які височіли над ними, Ерік подивився вгору і здивовано скрикнув. Купол бібліотеки-Мірени був прозорий і в ньому виднілися зорі. «Але як таке може бути?Там же ще є поверхи». Але не спитав Рука Каніаха, яка майже торкнулася полиці, зависла в повітрі, бо він прочитав думки Еріка. Але це було лише на мить. Наступної секунди Каніах, натиснув на полицю і полиця відкрилася, з неї виїхала неглибока шухлядка, яка була розділена всередині на невеличкі відсіки, в яких розташовувалися кристали невідомого мінералу. В кожному відсіку свій кристал. Якщо придивитися до них то можна було побачити що на кожному нанесена назва тієї книги, яка стоїть на полиці над ним. Каніах взяв один кристал, при цьому повернувся до Еріка і відповів на питання, яке прочитав секундою раніше у свідомості майбутнього короля:

– Купол не справжній. Це ілюзія, витвір уяви. Кожен його бачить по своєму. Двох однакових не існує. Як не існує й однакових драконів. Все що потрібно знати. Але за бажанням він буде справжнім. Все залежить від свідомості бажаючого. – так сказав жрець, чим вніс у душі братів сум’яття. Потім Каніах кристалом, який тримав у руках, кинув з силою на підлогу. Ерік і Юлій зойкнули але за мить заспокоїлися, спостерігаючи чудернацьке явище. Кристал розколовся на дрібні друзки, які розскочилися навсебіч. А потім сталося щось незвичне. Друзки піднялись в повітря приблизно на зріст людини і почали повільно пливти одна до одної, перетворившись на золотисті краплі. Коли краплі з’єдналися, то утворили кулю, яка перетворилася на великий екран. Екран блимнув і в ньому стало видно чудові пейзажі, голос за кадром розповідав про природу і брати зачудовані видивом спостерігали за ним з відкритими ротами і не зразу зрозуміли, що бачать Аркхан. Мало що могло здивувати їх, але це здивувало. Коли ж на екрані з’явився замок – замок їхньої родини, то вони як за командою подивилися на Каніаха, який посміхнувся і махнув рукою вбік екрану так, наче взяв це видиво в руку. Єкран став золотистою кулею, а потім куля, в свою чергу втягнулася у щось на підлозі. З подивом Юлій і Ерік побачили на підлозі неушкоджений кристал. Вони запитально поглянули на Каніаха. Жрець підіьрав кристал і поклав на місце, до шухлядки в полиці. Закривши шухлядку, він по черзі подивився на братів, посміхнувся, зітхнув,зробив в повітрі незрозумілий знак, який тут же загорівся малиновим і блакитним. За мить з підлоги проклюнулися ростки, які перетворилися на зручні крісла, розташовані півколом. Каніах жестом запросив сідати Юлія і Еріка, а сам дістав зі складок туніки сріблясто рожевий порошок і потрусив ним в центр півкола, яке утворили крісла з сидячими в них чоловіками. Де порошок торкнувся підлоги, там почалося щось неймовірне. Підлога збурилася. Пішла хвилями. А через пару хвилин вона стала прозорою. Під нею була безодня океану, а зверху стояв столик з трьома чашками. В чашках були напої, яким кожен надавав перевагу. Напроти жерця і Юлія в чашках був місцевий мостурінг – освіжаючий напій, який робиться з листків міренових дерев, і має лікувальні властивості для драконячого організму. Але в чашці яка стояла перед Еріком був не мостурінг. Там був напій коричневого кольору. Від чашки ще йшов пар. КАніах здивовано подивився на Еріка. Потім закинув голову і голосно засміявся не в силах стримуватися. Ерік і Юлій переглянулися, але нічого не сказали. На мить їм здалося, що жрець з’їхав з глузду. Але вони промовчали і зрозуміли, що все має своє пояснення, навіть якщо поки що нічого не зрозуміло. Відсміявшись, Каніах все ще витираючи сльози повернув голову до Еріка і запитав:

– Невже цей напій так вам сподівався, Ваша Величність? Навіть більше за мостурінг.

– Земля. – коротко відповів Ерік.

– Яка Величність? – здивовано запитав Юлій. Потім розуміння усього що відбувається відбилося в очах колишнього Короля і він мовив – Вітаю брате.

Ерік ошелешено мовчав, все ще не вірячи. Ні він чув вже від жерця, що Юлій залишиться на острові, що він, Ерік, має врятувати Мисливицю і одружитися з нею і правити світом Аркханзанбйорн, але це здавалося йому якоюсь абстракцією. Але тепер він зрозумів, що жарти закінчилися, бо протистояти магії жерців може тільки Король і він один здатен викривити їх магію на свою користь. Що і сталося при створенні мостурінгу Каніахом. Ерік, несвідомо, сам того не бажаючи, зробив так що в чашці, яка призначалася для нього, замість мостурингу, утворилася запашна гаряча кава. О, ні він мріяв про чашку кави з того дня як повернувся з Землі, але самостійно її створити не міг. Не вистачало магічних сил для однієї маленької чашечки. Навіть сили усіх драконів не вистачило б для цього. Чому так відбувалося, то було загадкою. Може тому що Земля була не магічним світом, а може ще чомусь. Ніхто не знав. Але ось за допомогою жерця йому це вдалося. Значить жерці Реснасу володіють незримо більшою міццю ніж звичайні дракони. Схоже в цю ж мить і Юлій прийшов до таких висновків, бо Ерік спіймав себе на думці,  що вони обидва з братом дивляться на Каніаха.