5. Ворог

«Відповідальність людини росте відповідно до її возвеличення»

(Юрій Мушкетик)

А Еріка роздирали протиріччя. Тому він пішов з будинку Грейдена. Але зовсім не для того, про що сказав Мілані Юлій, а щоб охолодитися самому. Йому як і Юлію подобалася Мисливиця. Якби це був хтось інший, то Ерік дав би волю своїм почуттям і Мілана б за три дні була б вже його дружиною, тим більше, що він теж королівської крові. Як визначав світ силу драконів, чи дарував силу залишалося загадкою. У королівської пари завжди народжувалися близнята,і завжди чоловічої статі,один з яких після перетворення ставав золотим драконом, інший – срібним. Перший отримував статус Короля, інший – його Паяца. Хоча Паяц це був тільки титул, який по суті нічого не пояснював. Паяц був головним радником Короля. Так було багато тисяч років. Інколи Королі – дракони крали собі наречених з інших світів, хоча з Землі та ще й Мисливицю, то це було вперше, за останні дві тисячі років. Раніше з Землі викрадалося багато дівчат. Вони привносили краплі іншої крові в гени драконів і це сприяло процвітанню Аркханзанбйорну, хоча населення цього світу і залишалося мале але зате постійним. Дракони дуже довго жили, але все ж помирали і тоді спеціальним наказом дозволялося завести дитину тій парі, яка чекала на ній в черзі. Якщо ж пара не хотіла чекати, то вона повинна була покинути цей світ і оселитися в одному з інших, більш відсталих світів. Дехто не витримував і іммігрував, але разом з тим зменшувалася тривалість життя мігрантів і властивість перекидатися на дракона зникала зовсім. Потомки мігрантів могли повернутися, але якщо внутрішній дракон не прокидався, то ті повинні були переселитися в інші світи з Аркханзанбйорну.

Ерік сидів і думав, як все таки несправедливо, змушувати його страждати. Ця Мілана припала йому до душі. Але вона наречена його брата – Короля і він зробить все, що треба, щоб ця пара була щаслива, хоч і недовго. А ще ця Міа. Дівчисько закохане в Юлія, але по суті не знає навіть куди лізе. І як вберегти цю маленьку брунатну драконицю від Короля, чи короля від неї.

Брунатні дракони найслабші дракони і нікому не відомо, чому у такої пари як Грейден і Ліза – обоє фіолетові, народилося це брунатне чудо. Коли вона першого разу обернулася, то батьки очам не повірили, вони ж бо думали, що у Мії теж буде дракон фіолетового кольору. А це майже трішки слабший у магії за срібного. Одяг діти повинні носити того кольору, на якого дракона перетворилися перший раз. Потім вже, коли підростуть, то колір дракона буде видно в аурі, після двадцяти і з кожним роком ставатиме все чіткішим. Рідко у якого дракона колір змінюється після повноліття. А брунатна Міа з претензіями до королеви. І що з того, що королева, поки що не має дракона, враховуючи, що її справжня мати була драконицею і сховала від батька Мілану на Землі, то скоріше за все дракон проявиться не пізніше ніж через тиждень. Але буде маленьким і слабим як дитина. Треба якось підготувати Королеву. А Король цього не розуміє.

– Ну постривай, Величність. – пробурмотів до себе Ерік. – Отримаєш справжню Королеву, тоді тримайся, я твій зад прикривати не буду. – Ерік встав з пагорбка на якому сидів і сполоснувши обличчя в найближчому струмку, попрямував у замок, посміхаючись своїм думкам.

А в замку прибув Король з Королевою. Тут стало гамірно. Юлій передав майбутню Королеву до рук служниць і сказав:

– Підготуйте пані Мілану до церемонії знайомства з моїми батьками.

Що тут зчинилося. Служниці бігали туди й сюди. Хтось схопив Мілану за руку і поволік нагору сходами. Хвилини через дві швидкого бігу з дівчиною обличчя якої вона не бачила, Мілану заштовхнули в тісне приміщення і замкнули за нею двері. Дівчина зрозуміла що потрапила в пастку. Хто ж її так може ненавидіти в цьому незнайомому світі, що вирішив замкнути і позбавити знайомства з батьками майбутнього чоловіка? Хай навіть і несправжнього. Мілана ще до кінця не усвідомила, що вона скоро стане заміжньою і що нареченого вона до учорашнього дня ніколи не бачила. Ледве дівчина додумала цю думку, як крізь двері почулося шипіння:

– Невжжже ти гадаєшшш, дівчинко, щщщо я дозволю тобі забрати моє коххханя. – це був голос Мії, але дивно змінений. Після цієї фрази кроки почали віддалятися і Мілана зрозуміла, що залишилася одна. Її витягли в цей світ, залишили саму в якійсь комірчині, ще й замкнули прирікаючи невідомо на що.

– УПс, де ти подівся? – крикнула дівчина, забувши, що з перекладачем можна спілкуватися подумки. В голові було тихо.

До дверей знову наблизилися кроки:

– До речі, якщщщо думаєшшш, щщщо перекладаччч тобі допоможжже, то марно. Я його заблокувала. – і кроки знову віддалилися.

Мілана загрюкала в двері, поки кулаки не заболіли, але ніхто її не почув. Міа заблокувала не тільки перекладача, але й накрила двері тишею, тому стукай не стукай, кричи не кричи, ніхто і не почує. Дівчина сіла на підлогу і обхопила коліна руками.

«Що ж робити?» – думала Мілана. «Дідько б взяв цього Короля, який не сказав, що у нього є малолітня прихильниця, яка здатна на такі речі. Ну нічого, я вийду звідси і влаштую і йому і їй. Якщо не можна повернутися додому, то буду Королевою.»

Під лопатками засвербіло. Мілана крізь сукню намагалася почухати спину, але не виходило не дуже. Раптом Мілана відчула, що їй дуже млосно. І втратила свідомість.

Прийшла в себе дівчина вже на розкішному ліжку з балдахіном. Кімната здавалася величезною, а поряд на ліжку сидів Ерік. Його стурбований погляд свідчив сам за себе.

– Як ти почуваєшся? – запитав.

– Та наче нічого. Тільки спина свербить. Що це може бути? І як ти мене знайшов?

– Як, як, відчув магію, не притаманну мешканцям замку. А за спину не переймайся. Скоро перестане. – Ерік поки що не хотів лякати Мілану тим, що в ній прокидається дракон і нічого їй не сказав. Він відчував відповідальність за цю дівчину і свого брата, хоч був на півгодини і менший за нього.