Павутіння Розуму вірши)))

Сила духа - біль

Колихає матуся дитину
Свою милу єдину перлину,
Колихає к грудям притискає,
Притискає колиску, співає.

"Ти дитятко моє не лякайся
Мати поруч з тобой моя мила,
Ти до голосу мого вслухайся
З ним увійде в тебе моя сила.

Сили духа нема без страждання,
Тіки з ним ми стаємо міцними
І тому слухай мами співання,
Під завалами даха брудними.

Десь на горі тримтять вурдолаки
І тому коливається стеля,
Знають, йдуть вже по них вовкулаки,
Йдуть, бо знають, що тут їх оселя.

Міцнолапі дадуть прочухана
І гадюки залізуть по норах,
Щоб загристи там свого тирана,
Та почати на нових опорах!"...

Колихає дитина матусю,
Свою милу єдину мамусю
Але рухнула їхня оселя
Й придавила матусічку стеля.

Покотилась сльоза по обличчю
Була зовсім холодною мати,
Біль відчула мала шаленючу
Довелося їй сильною стати...

Подобається

#3623 в Різне
#868 в Поезія

Відредаговано: 18.03.2024