Павутіння Розуму вірши)))

Нащадків сміх

Нащадків сміх

Ми - нащадки великого роду,
Володимир усіх нас христив.
Україні нема переводу,
Як би ворог того не хотів.

Ми незламні під часом минулим
Рік за роком до вільності йшли.
Якщо треба, то ворогу втулим
В його щелепи тим з чим прийшли.

Ми досягли всього, що хотіли.
Розцвіла квіточка кобзаря,
Але заздрощі гадів накрили.
З ранку вкрила нас мором зоря.

Сколихнулася ненька чутливо
Затремтіли від зради міста
І поширилось горе бурхливо
Поглиная в безодню літа...

Не здамо ми своєї країни!
Ми зламаєм ворожий хребет.
Люди вільні боронять хатини
Від навали сусіда, ракет.

Гетьман міста свого не покинув,
Нас усіх біля себе з'єднав
І сьогодні у тяжку хвилину
Він надію як промінь тримав.

Його віра вливає в нас силу.
Його міцності заздрять усі.
Тому ворог пізнає могилу
В середині просторої русі .

Володимир їх всіх поховає
За безбожні їх вчинки, усіх
І тоді до Землі завітає
Мирне щастя та діточок сміх.

Подобається

#198 в Різне
#7 в Поезія

Відредаговано: 18.03.2024