Розділ 11. 1.

Вийшовши на вулицю, відчула ледь помітну прохолоду. Величезні супутники на небі нагадали, що знаходимося не на землі. Гліб звично йшов поруч, тримаючи в руках телефон. Останні пів години вводив в курс справ, розповідав про будівлі навколо і про безперервний прогрес у Галілео. Його надмірна турбота починала дратувати.

– Що може трапитися, якщо ми будемо триматися удвох? – вийшовши на вулицю, промовила Патя.

– Та втому-то й річ, що з тобою завжди щось трапляється, - майже скопіював мамину інтонацію, промовив Гліб, від чого одразу отримав кулаком убік.

– Ти чому на правду ображаєшся?

– Здається, хтось тут патякало і зараз отримає на горіхи, - весело кинула услід Глібу, який чимдуж дременув від можливого нападу дівчиська.

Патя розреготалася, проте і не думала наздоганяти Гліба.

А дарма!

Він віддалився достатньо, навіть перебіг дорогу. А вже через кілька секунд відповідав на телефонний дзвінок.  Вигляд його був при цьому серйозний та зосереджений, а до кінця розмови і зовсім понурий.

Тільки-но вона його наздогнала, як він повернувся і махнув рукою.

̶Вибач, справи…

̶ І як це розуміти? – майже про себе промовила Патя.

Щойно вони веселилися удвох, а за кілька секунд ось так без пояснень він просто щез, залишивши саму в незнайомому світі.

Патя вирішила пройтися і роздивитися місцевість. Хотілося відволіктися від зайвих думок, відмежуватися від суперечливих нав’язливих емоцій щодо Гліба і обдумати майбутню зустріч з Галею. Чомусь останнє вона свідомо відкладала. Тож,  рушила безцільно вперед, аж раптом браслет запищав і замиготів червоним.

На екрані відображалося: «Час завершився. Геолокація відстежена».  А за кілька секунд з’явився пилосос та затарабанив:

– Патриція Швець, слідуйте за мною.

– Чому? Я щось порушила?

– Ви повинні підписати контракт. Час вашого перебування на планеті Галілео одна година і сім хвилин.

Хотілося копнути чи жбурнути тим пилососом, проте натомість приречено рушила за нехитрою технікою до головного офісу.

Настрою геть не було, всі думки були зайняті Глібом. Цікаво, куди він так швидко дременув і чому його викликали саме тепер? Невже хтось навмисне так спланував?

 Від останньої думки стало геть не по собі.