Розділ 13

Посеред ночі Терезу розбудив тихий шелест. Вона повернула голову й побачила, як Даміан намагався вмоститися на невеликому дивані. Здається, сон його навіть і не торкнувся.

— Даміане, йди до мене, — прошепотіла вона.

— Нарешті ти здалася? — ледь помітна усмішка торкнулася його губ.

— Вважай, що так, — відповіла Тереза.

Даміан підвівся, неквапно підійшов і ліг поруч. Її тепло одразу огорнуло його, але замість звичної іронії він дивився серйозно, майже тривожно.

— Терезо… — тихо промовив він. — Є щось, що ти повинна знати. Про Джеймса.

Вона насторожилася, відчуваючи, як її серце пришвидшилося.

— Все, що сталося, — продовжив він, — фактично не його провина. За цим стояли мер і Віктор.

Її тіло здригнулося від тяжкості слів, і вона тихо схлипнула, притискаючись до його плеча.

— Даміане… — промовила вона, ледве стримуючи сльози, — батькова вина все одно є. Він зраджував маму тоді… і зраджує Кароліну зараз. Його брехня, його підступність… я не можу забути.

Даміан обережно провів пальцями по її спині, нахилився чолом до її чола, і вона відчула тепло його дотику, як обіцянку підтримки.

— Я знаю, — тихо промовив він, — але ти не одна. Ми разом. Я завжди буду поруч.

Вони лежали, дихаючи одне одним, і в тиші ночі їхні страхи й біль перетворювалися на щось спільне, на щось, що робило їх ближчими, зміцнюючи довіру й приховане бажання.

— Ну ось і недалеко я від тебе втекла, — всміхнулася й поцілувала його в шию.

Даміан повільно провів рукою вздовж її плеча. Тереза затримала дихання, відчуваючи його тепло, і непомітно відкинулася до нього ближче, дозволяючи йому тримати себе.

— Ти така тендітна… — прошепотів Даміан, обережно нахилившись, поцілував її у скроню. — І водночас сильна.

Її рука мимоволі легенько доторкнулася до його грудей, ніби перевіряючи, що він справжній і поруч. Даміан відчув цей дотик і обережно підхопив її руку своїми пальцями й поцілував долоню.

Вони лежали, обмінюючись поглядами, де кожен рух, кожен вдих говорив більше, ніж слова. Тереза тихо зітхнула, відчуваючи, як її серце б’ється в такт із його.

Даміан провів рукою вздовж її талії. Він обіймав її м’яко, ніби боючись зламати цей крихкий момент. Тереза злегка нахилилася, торкаючись щокою його грудей, відчуваючи тепло його тіла й легкий ритм серцебиття.

— Даміане… — тихо промовила вона, дозволяючи собі відкритися в цій близькості. — Не зупиняйся…

Його рука ніжно ковзнула вздовж її тіла, торкаючись плечей, талії, спини, а погляд лишався тільки на ній. Тереза відчула, як серце калатає швидше, а шкіра ніби реагує на кожен його дотик, кожен подих. Вона злегка вигнулася, дозволяючи йому бути ближче, відчуваючи одночасно хвилювання й тепло, що розливалося по всьому тілу.

— Тут… занадто близько до кімнати Алісії… — тихо прошепотіла вона, сповнена бажання й страху бути почутими. — Хочеш… перемістимося у ванну?

Даміан кивнув, ледве усміхнувшись, і вони обережно піднялися. Кожен рух був наповнений очікуванням, легким дотиком, який тримав напругу між ними. У ванній повітря стало ще важчим, насиченим ароматом її шкіри й відлунням крапель води, що текли з крану.

Тереза увімкнула душову, і вода потекла на них. Краплі змивали залишки сорому, а кожен дотик перетворювався на м’яку, пульсуючу хвилю бажання. Тереза відчула, як її серце майже виривається з грудей, а руки інстинктивно торкалися його плечей, грудей, шиї.

Він обережно притягнув її до себе, і вони стояли під струменями води, тіла переплетені, дихання змішалося із шумом струменів. Їхні погляди говорили про все — бажання, довіру, пристрасть, яку неможливо стримати.

Даміан опустив голову й поглянув на неї, мов питаючи дозволу, і в її очах було все: бажання, страх, готовність віддатися миті. Тереза ледве кивнула, і його руки обережно взялися за ґудзики сорочки.

— Дозволь мені… — прошепотіла вона, коли його пальці торкнулися шкіри під тканиною.

Він усміхнувся, і разом вони повільно розстібали одяг одне одного. Тереза провела пальцями по його плечу, відчуваючи м’язи під шкірою, і водночас серце калатало, як ніколи раніше.

Даміан нахилився, щоб провести губами вздовж її шиї, ледве торкаючись, а її відчуття загострилися: тепло води, запах шкіри, легкий трепет від його близькості. Тереза відповіла, ніжно ведучи руки по його спині, пальці впліталися у волосся, що було ще трохи вологе від води.

Миті промовляли більше, ніж слова. Вони стояли поруч, дихання перехрещувалося, погляди зустрічалися й бажання росло, наче пульсуючий потік енергії між ними.

Даміан нахилився ближче, губи його зустріли її в довгому, пульсуючому поцілунку. Тереза відповіла миттєво, ніби вся її енергія зосередилася в цьому дотику, а руки самі обвили його шию, притягуючи ще ближче. Вода стікала по їхніх тілах, змішуючись із гарячим дотиком, що пробуджував у ній шалене бажання.

Вони відступали й знову сходилися в поцілунку — губи, щоки, шия — Даміан досліджував її тілом і поглядом, а Тереза відчувала, як її серце калатає швидше, кожен дотик розпалює пульс. Її пальці ковзали по його плечах, спині, вплітаючись у волосся, немов намагаючись залишити на ньому слід свого бажання.