Більше як рік минуло з того часу, як я стала імператрицею. За цей період багато чого змінилося, як і я сама. Після смерті Фулвіана країною нарпів стала правити Рхея і після її допомоги Кірос трохи змінив ставлення до них. Стосунки між двома державами покращилися. Хоч купол так і не прибрали, проте все ж дозволили переміщення жителів між ними, для Кіроса це був не простий крок. Напади нарпів на людей припинилися, активізувалася торгівля. Рхея ввела низку реформ, що позитивно вплинули на добробут мешканців країни.
Також вона відкрила давню таємницю – насправді її батько своїми маніпуляціями змусив Вазиліса напасти на власного сина. Нарпи хотіли, щоб новим імператором стала їхня особа. Люди ніколи б не визнали нарпа своїм володарем, тому він вирішив вплинути на свідомість Кіріана, схилити на свій бік, щоб той виконував його накази, зробити своєю лялькою. Змусити ненавидіти батька вийшло легко, але повністю підкорити його волю не вдалося. На нього здійснювали ментальне втручання у свідомість, одного разу не розрахували, застосували забагато магії і Кіріан впав у кому більше ніж на сто років.
Тим часом Фулвіан здійснив переворот та повстав проти власного батька захопивши владу в свої руки. Коли Кіріан отямився, то нарп лише продовжив почату справу, переконав його, що без свідомості він провів стільки часу з провини Вазиліса, а нарпи намагалися його врятувати. Коронація Кіроса підтверджували слова Фулвіана і Кіріан усім серцем зненавидів свою родину. Уже вдвох вони вигадували різні способи прибрати Кіроса, але кожний зазнавав невдачі.
Мій чоловік знав – Десма не пробачила б йому смерті свого сина, тому він ув’язнив Кіріана з його синами та дружиною у розкішному маєтку зі свитою слуг та охорони, забезпечив їм гідне життя. Вазиліс з Десмою під впливом нових фактів помирилися і часто відвідували Кіріана, Кірос надіявся, що таким чином серце брата пом’якшає і вони вже не будуть ворогами. З цією ціллю ми відвідували раз на місяць їх у маєтку, але дива не сталося і він все ще не любив мого чоловіка, хоч і трохи крига почала танути в його серці. Йому важко змиритися з тим, що тепер він позбавлений магії, ув’язнений та втратив будь-який шанс стати імператором.
Дружині Кіріана, Джораху і Матіасу вже через рік поневолення, Кірос дозволив вільно пересуватися містом. Якщо раніше він, не зважаючи на кровні зв’язки вбив би усіх, то тепер проявив милосердя. Сказав – це я на нього впливаю. Але він на мене теж впливає, я стала сміливішою, впевненішою та трішечки жорстокішою, як зазначав мій чоловік – справжньою імператрицею. Не було шкода нарпів яких убив Кірос того дня коли викрали моїх батьків. Єдина за ким відчувала смуток, була Юфем, все ж вона не зробила мені нічого поганого.
За цей час, який я прожила у шлюбі, відчула себе щасливою та коханою і жодного разу не пошкодувала, що обрала життя тут. Звичайно, бували дні коли я дуже сумувала за Землею, але варто було уловити на собі теплий погляд коханого, його усмішку, палкі дотики та поцілунки й смуток зникав. Він виконав свою обіцянку й ми відсвяткували весілля на Землі з моїми родичами та друзями й цього разу все пройшло майже ідеально. Для них вигадали легенду, що ми переїхали до Лондона, все ж пояснити відсутність зі мною зв’язку – важко.
На великі події та свята ми переміщалися гостювати до моїх батьків. От і сьогодні був такий день. Зібралися усією родиною святкувати Різдво. Не знаю, що чекає нас попереду, чи знайде Кіріан у своєму серці прощення, чи зруйнується купол між такими різними світами людей і нарпів, та одне знаю точно – мені дістався найкращий чоловік у всіх світах, ми створені одне для одного.
Дорогі читачі!
Дякую за увагу до цієї історії! Якщо вам сподобалася книга, то подаруйте їй, будь ласка, зірочку. Щоб не пропустити новини моєї творчості, натисніть на кнопочку "Відстежувати автора" на моїй сторінці й цим зробите мене щасливішою. Запрошую до інших своїх книг!
З любов'ю, Кристина Асецька!