75

Жіноча широка блуза, яку одягнув Кірос, коли перетворився на мене, обвуглилася, відкривши страшні рани на ідеальному тілі. Не могла дивитися на його опіки, намагалася не зводити очей зі страждального обличчя. Мене душили власні сльози. Не можу втратити коханого, не тепер, не зараз, не так. Кінчиками пальців обережно провела по його неголеній щоці. Тремтячим голосом попросила пробачення:

- Вибач мені. Найбільше я боюся втратити тебе. Не залишай мене, ми вилікуємо твої рани, все буде добре, ми виберемося звідси разом. Чуєш?

Кіросу настільки боляче, що він навіть не зміг мені відповісти. Тільки подумки, оскільки знав, що я чую, звернувся до мене: «Не переймайся, крихітко, ти ні в чому не винна, це мій вибір. Я достатньо прожив, тільки шкода, що так мало часу провів з тобою. Лише зараз зрозумів яке воно – справжнє щастя, ти для мене весь світ і маєш залишатися сильною. Я тебе кохаю, і завжди кохатиму, навіть моя смерть не змінить цього». Не витримавши, я закричала:

- Ні, не думай так. Я не дозволю тобі померти, не відпущу. Ти мій, не віддам у лапи смерті.

Розумію, ридаючи над коханим, нічим йому не допоможу. Це так боляче, бачити як помирає найдорожча у світі людина і не мати змоги зарадити цьому.  Усе б віддала тільки б він жив. Якщо я забрала його сили, то, мабуть, зможу повернути. Магічна клятва Фулвіана нікому не дозволить зашкодити моїм рідним, я ж таки позбавила Кіроса сили, виконала цю жахливу умову. Перевела погляд на ненависного нарпа – він саме підіймався на лапи. Якщо існує хоч мізерний шанс врятувати коханого, то я готова ризикнути. Мені потрібна допомога, сама не впораюся. Хоч би Рхея досі знаходилася тут. Звернулася до Кіріана, хоч насправді мої слова адресовані їй:

- Заховався за магічними каменями які не пропускають до тебе магію і вважаєш себе героєм? Впевнений, що ніхто не зможе швидко їх забрати?

Його погляд як і мій зупинився на мінералах. Рхея зрозуміла мій натяк і справді дуже швидко перемістила їх у одне місце під стіною. Не гаючи більше ні секунди, я міцніше стиснула кристал та попросила: «Поверни сили Кіросу назад, будь ласка. Забери магію Кіріана». Не знала чи це подіє, залишалося лише сподіватися на успіх. Для мене зараз головне, щоб мій чоловік видужав, а далі – імпровізуватимемо. Кристал засяяв яскравіше і випустив промені які влучили у Кіроса та його брата. Мої очі прикуті до коханого, на інших не звертали увагу. Не знаю чи позбавив кристал магії того негідника, але Кіросу її точно повернув. Рани на тілі почали загоюватися.

Не встигла зрадіти, як почула страшенний гуркіт. Розвернулася і побачила, що справа від нас, стіна розвалюється та з шумом падає на підлогу. Компактна летюча тарілка, схожа на ту, якою я пересувалася раніше з Кіросом, зруйнувала частину замку. Придивилася і через прозоре скло за кермом розгледіла Лукаса, а поруч сиділа Кассандра! Отже, їй якось вдалося зняти з нього чари.

Нарпи почали обстріл транспорту зі своїх пістолетів. Здається, кулі не завдавали значної шкоди тарілці, вони навіть не пошкодили броню, лише трохи подряпали її. У відповідь Лукас почав відстрілюватися та влучати у нарпів. Розуміла - потрібно негайно перемістити мою родину у безпечне місце. Доки я безпомічно спостерігала за тим, що відбувається, Кірос підвівся на ноги. Побачила як в його руках зародився електричний струм і він, розділивши потік заряджених частинок на окремі шматочки, одночасно вдарив ним усіх нарпів крім Фулвіана та Рхеї, яка зробилася видимою. Несвідомі тіла з шумом впали на підлогу. Нарешті над моїми батьками не нависали здоровенні істоти, які лякали їх лише своїм виглядом. Коханий розвернувся та зробив крок назустріч Фулвіану:

- Я довго терпів усі твої витівки, але усьому є межа.

Не чекаючи відповіді, Кірос направив яскравий потік сили на нього. Вже за кілька секунд нарп упав і його серце припинилося битися. За допомогою своєї магії я точно знаю, усі нарпи на яких Кірос застосував силу – мертві. Зі страхом на обличчі, Кіріан робив марні спроби випустити смертельні проміння. Джорах же міцно стискав пістолет, хоч і розумів – він йому не допоможе.

Група озброєних нарпів зібралася на внутрішньому дворі обкладеному каміннями та продовжували обстріл тарілки, яка активно відстрілювалася. Зраділа, що пропустила момент коли Рхея за допомогою лише свої гострих кігтів відтяла голову Фулвіану та схопивши її за невеликого чуба оминаючи руїни колишньої стіни, вирушила на подвір’я. Високо підняла голову та закричала:

- Все скінчено! Фулвіан мертвий, і я Рхея, що колись була йому сестрою, наказую Вам підкоритися мені і припинити обстріл.

На диво нарпи виконали її наказ і покірно опустили пащі. Кірос підійшов до брата:

- Ніколи не бажав тобі зла, шкода, ти цього так і не зрозумів. Не зважаючи на те, що ви обоє нам заподіяли, я збережу вам життя.

Тим часом Лукас посадив летючу тарілку на землю та разом з Кассандрою поспішали до нас. Імператор наказав їм:

- Схопіть Кіріана та Джораха. Потрібно доставити їх у палац. А ви не смикайтеся, інакше отримаєте порцію електричного заряду.

Я підходячи до свого чоловіка, поцікавилася:

- Як Лукас позбавився впливу Нефтіс?

- О, як тільки ти її вдарила своєю силою, він отямився, – з докором Кассандра глянула на свого ймовірного вбивцю. - Вона й досі без свідомості, ми її зв’язали. Зрозуміли – щось іде не так і зчитавши інформацію з портеметра вирішили прибути разом з підкріпленням. Наші зв`язкофони не працюють, тож ми пішли на ризик. Здивувалися, що ми тут самі, очікували побачити Матіаса.