54

- Юфем передбачила. Щоправда, сталося не так, як ми хотіли. Цей план існував давно. Пощастило, що вони зустрілися, коли я був поруч. Поки Кірос займався нарпом, я дав Адріані випити любовне зілля і наклав закляття. Нашою метою було не допустити єднання цих двох, щоб запобігти зростанню сили в імператора.

Мене обманули. Всі страждання та сумніви, щодо правильності рішення, були марними. Я ж намагалася переконати себе у коханні до Джораха, забути Кіроса. Стало страшно, щоб було б, якби погодилася переселитися до свого псевдо чоловіка. Невже все життя жила б з ним і мріяла про Кіроса? Хоча не думаю, що Джорах терпів би мене так довго. Сьогодні він відкрився для мене з іншої сторони й виявляється, я зовсім його не знаю. Тоді запитала те, що так турбувало мене:

- А Нефтіс, чому вона тут?

- Про неї мені нічого не відомо.

 Кіросу набридло, в його очах бачила ненависть до зрадника, він ледь себе контролював і віддав наказ Аверьяну:

- Проведи його в академію і зітри пам'ять про останні пів години. Будемо стежити й можливо вийде знайти його спільників. Ясно, що він лише пішак у чиїсь грі.

Маг та Джорах зникли у порталі. У кімнаті запанувала незручна тиша. Добре, що хоч не чую незаслужених образ від Вазиліса, який обійшов стіл та сів на широке крісло. Кірос взяв мене за руку і ми зайняли місце на дивані зі світлою обшивкою, що нагадувала морський пісок. Першим мовчанку порушив коханий:

- Ти сам все чув, Адріана моя дружина. Нефтіс хтось підіслав, якимось чином створив руну, таку ж як у мене. Вибачся перед Адріаною, ти її образив.

Вазилісу таке не сподобалося. Він нервово постукав пальцями по столу:

- Впевнений був, що вона наклала на тебе любовне закляття. Я всього лиш захищав свого сина.  А де гарантії, що Адріана твоя дружина? Можливо вони у змові з Джорахом, а поява Нефтіс тільки порушила їхні плани.

Він вперто не хотів визнавати у мені свою невістку. Мабуть, сім`я коханого ніколи мене не прийме. Цей факт був дуже образливим, адже Нефтіс вони полюбили одразу. Кірос знову вступився за мене:

- З твоїм даром нерозумно говорити таке. Застосуй його і скажи, невже Нефтіс відчуває до мене таке саме кохання як і Адріана? У нас однакові сили й поруч з нею я розумію про які почуття ти говорив, що я маю відчути коли зустріну свою пару. На нас не накладено жодних заклять, а сироватка правди не дозволила б Джораху збрехати.

Вазиліс мовчав. Прискіпливо оглядав мене. Напевно вважає, що я не заслуговую його сина. На жаль не могла почути його думки. Не витримавши суворого погляду, зважилася запитати:

- Чому Ви так вороже налаштовані проти мене? Я не накладала любовного закляття, не перебуваю у змові, не будую жодних планів, не бажаю зла вашому сину. Яка причина такої неприязності?

Пауза, яка заповнила кімнату, готувала до найгіршої відповіді. Хоч знатиму чим не подобаюся свекру. Він підвівся і, підходячи до мене, промовив:

- Насправді її немає. Я відчуваю правду у твоїх словах, ти щира. Якщо не становиш небезпеки моєму сину і всі твої почуття до нього справжні, то ласкаво просимо у сім`ю!

Вазиліс нахилився й обійняв мене. Від несподіванки не могла нічого сказати. Така різка зміна дивувала й змусила задуматися у його щирості. Кірос дуже зрадів:

- Коли пізнаєш Адріану ближче, вона ще більше тобі сподобається. Потрібно допитати Нефтіс та вирішити, що з нею робити. У неділю відбудеться представлення Адріани, як дружини та імператриці. Зараз ми йдемо снідати, приєднаєшся?

Тільки тепер усвідомила, що стану імператрицею. Нічого не знала про звичаї та закони цієї країни, навіть назви її не чула. Доведеться багато працювати, щоб стати гідною володаркою. Готова на будь-які труднощі, головне - бути разом з Кіросом. Вазиліс відмовився від сніданку, надіюся не для того, щоб будувати плани як мене позбутися. Різка переміна ставлення до мене насторожувала, хоча, можливо, дарма хвилююся.

Вдвох з коханим пішли до їдальні. Дуже швидко нам принесли сніданок, який став майже обідом. Кірос не відводив свого погляду від мене, розповідав про основні звичаї та як поводити себе на представлені. Досі не вірилося, що у неділю моє весілля. Закінчивши трапезу, він показав величезні покої які складалися з вітальні, спальні, кабінету, дитячої, двох ванних кімнат та двох гардеробних. Скрізь були меблі, чимось нагадували предмети із Землі. Жодних технологічних новинок, які були у Лукаса не помітила. Згадала, що Кірос надає перевагу старовині. Те, що в них вважалося старовиною, у нас сучасність. Ціла квартира у палаці. Зробивши хитрий погляд, поцікавився:

- Подобається? – я кивнула. Не звикла до таких розкошів. – Це імператорські покої, тут ми будемо жити, їх готують для нас. Хочу, щоб ти заповнила цю гардеробну своїми речами. Стиліст допоможе підібрати одяг, все згідно з сучасною модою, саме те, що личить носити імператриці.

Пробігшись очима по численних полицях та вішалках, зрозуміла, що покупок буде багато. І навіщо стільки речей? У цій гардеробній цілий магазин поміститься. Вирішила з коханим не сперечатися, я маю відповідати новому статусу, ще всього потрібно навчитися. Постараюся бути гідною дружиною для свого імператора, який несподівано поцілував мене: палко, гаряче, жадібно, так, що втратила розум від почуттів. Ми закінчили те, що так і не змогли зробити вранці. Віддихуючись, поправила свою сукню: