50

Прозвучало так, ніби мене тут немає. Коханий спокійно, навіть трохи з ноткою сміху, мовив:

- Ні, це я її охороняю. На неї був скоєний замах нарпами, тож тепер Адріана моя дорога гостя і житиме у палаці.

Жінка невдоволено пирскнула. На щастя серед кімнати виник портал, з якого вийшли доволі молоді чоловік та жінка, виглядали майже як мої ровесники. Напевно, це і були батьки Кіроса. Я ще раз упевнилася, що тут вік й справді не має значення. Коханий підійшов та ніжно обійняв їх. Зробивши крок назад, представив свою родину:

- Це мій батько – Вазиліс, та мати – Десма, – я мило усміхнулася й кивнула. Тут не заведено кланятися та присідати у реверансах. Навіть прізвищ не існує, як вони не плутають про кого йде мова, для мене залишається загадкою. Кірос узяв мою руку і я змушена була підійти ближче, - це Адріана та Нефтіс.

У бік своєї дружини він тільки кивнув, тож їй довелося підходити самій. Я привіталася. Вазиліс не стримав свого здивування:

- О, їх двоє, і хто ж твоя дружина?

- Я! – відповіла за Кіроса Нефтіс. – Ми познайомилися тільки учора і напевно мій чоловік ще не може позбутися колишніх пасій.

Відчула на собі осудливі погляди. Це звучало образливо. Кірос заперечив:

- Нічого подібного. Я вже пояснював, на Адріану скоїли замах, тож заради безпеки, житиме тут.

Мати Кіроса одразу обійняла Нефтіс:

- Ми так зраділи твоїй появі, дуже довго тебе чекали, особливо Кірос. Мені здавалося він вже зневірився й не сподівався, що знайде свою дружину. Ласкаво просимо в сім`ю.

Мені стало заздрісно. Хотілося, щоб так раділи й моїй появі та поки отримала гнівний погляд з під лоба Вазиліса, який навіть не намагався приховати свою ворожість:

- Я гадав це буде сімейна вечеря.

Так і знала що я тут зайва. Краще було б залишитися у квартирі Лукаса ніж терпіти таке приниження. Проте Кірос навіть не думав відпускати мою руку, він навпаки сильніше її стиснув та наблизився до мене:

- Так і є. Тут тільки найдорожчі мені люди, тож сподіваюся ви знайдете спільну мову. Прошу сідати за стіл. Сьогодні я вирішив оминути стандартне розміщення осіб, не хочу почуватися імператором, тож місце в центрі столу, нехай буде вільним.

Слуги допомогли нам сісти. Кірос зайняв місце між мною та Нефтіс, а навпроти розмістилися його батьки. Поки приносили їжу я ловила на собі невдоволені погляди. Вазиліс розпитував Нефтіс про минуле і її розповідь  відвертала увагу від мене. Усім подали однакову страву, яка для мене була не відомою, тож з острахом дивилася на неї. Коханий тихо прошепотів на моє вухо:

- Сьогодні все вегетаріанське, тож не бійся.

Я усміхнулася та тихо подякувала. Наші короткі перешіптування помітили всі й здається, це викликало загальне обурення. Весь час розмова велася про Нефтіс, якою свекри були дуже задоволені. Вона поводила себе гідно і нахабну поведінку про яку говорив Кірос, не проявляла. Не сподобалося коли вона торкалася коханого, тримала його за руку, яку він весь час висмикував, то щось брав нею, то поправляв. Припускаю такі його дії були умисними. Коли принесли десерт, Вазиліс несподівано зацікавився мною:

- А ти, Адріано, народилася в столиці?

Усі погляди були прикуті до мене. Не знала чи можна казати правду, ми це не обговорювали з Кіросом, але брехати у мене точно не вийде:

- Ні, я до недавнього часу проживала на Землі.

- Он як? –Десма здивовано підняла брови до верху, наче я сказала щось з області фантастики, – а як опинилася тут?

Історію мого потрапляння в цей світ розповів Кірос, усю без жодних замовчувань, навіть те, що спочатку вважав мене своєю дружиною не утаїв. Шокувала така відвертість та здалося його батьки почувши, що ми познайомилися після виникнення рун,  полегшено видихнули. Вони більше не бачили у мені колишню пасію свого сина як представила Нефтіс. Вазиліс поклавши до рота шматок смачного десерту, знову зосередив свою увагу на мені:

- А де твій чоловік? У нас подружжя завжди має бути разом, не личить молодій жінці самій гостювати у іншого чоловіка.

- Джорах в академії, навчає студентів та набирається досвіду. Коли повернеться, то навчатиме мене, – я намагалася, щоб мій голос звучав якомога спокійніше і не виказував хвилювання. Зауваження вирішила проігнорувати.

Подальша розмова велася дещо легше. Я відповідала на запитання, Кірос намагався підтримувати й здається поступово ворожість до мене зникла у всіх крім Нефтіс, яка весь час намагалася зробити єхидні коментарі. Не приємно було, коли мова зайшла за представлення. Не могла уявляти коханого разом з іншою. Якщо сьогодні Аверьян не запропонує обіцяного варіанту, то я залишу палац. Це все виявилося важчим ніж я думала. Нефтіс розщебеталася:

- Ми з Кіросом з нетерпінням чекаємо представлення, щоб нарешті жити в одній кімнаті.

Дефна не стримала свого здивування:

- А ви живете порізно?

- Так, як і заведено в імператорській родині, до офіційного оголошення разом не ділити покої. Ваш син такий правильний, – не стримувалася Нефтіс. Реакція батька Кіроса мені не сподобалася. Він гнівно подивився на коханого: