Пастка для ворога

41

Запитання Джораха загнало всіх в ступор. Що ж він коїть, невже через мою відмову навмисно провокує Кіроса? Імператор, мабуть, звик до незручних запитань, оскільки впевнено, з обличчям досвідченого дипломата заявив:

- Різниця між Вами й Адріаною в тому, що вона не може себе захистити, і до того ж через мене опинилася тут. Якщо Вас викрадуть нарпи, то що Ви тоді за охоронці? У такому випадку треба задуматися чи гідні Ви цієї посади. Ти не зміг захистити свою жінку, нічого не зробив, щоб уникнути її полону. Покірно відчинив двері та дозволив забрати не лише Адріану, а ще Юфем. Ти міг зв`язатися зі мною чи Саймоном, я б почув що відбувається, я ж Вашій групі дозволив звертатися особисто до мене, проте ти цього не зробив. Ти нічого не вдіяв, а тепер тебе дивує ставлення Адріани до тебе. Може досить у всьому шукати винних і час подивитися на себе.

Не чекала на таку емоційну промову від Кіроса. Схоже у ньому вирує цілий ураган, який здатний знищити все на своєму шляху. Даючи знати про закінчення розмови, простягнув мені маленьку квадратну коробочку, усім виглядом показуючи, що вона моя. Відкривши її, побачила щось схоже на навушник.

- Це твій зв`язкофон, у ньому вже є контакти нас чотирьох. Якщо щось станеться - одразу зв`язуйся зі мною, в будь-який час. Кассандра навчить ним користуватися, а зараз я хочу почути все про твій вчорашній день.

Для того, щоб отримати це диво зв’язку мене повинні були викрасти. Подякувала за цей подарунок і почала свою розповідь. Намагалася все детально згадати, нічого не випустити, здавалося кожна деталь важлива. Коли говорила, що мене налаштовували проти Кіроса, одразу побачила – таке йому не сподобалося. Хотів щось сказати, проте не перебивав і терпляче вислухав до кінця. Як згадала про Кіріана, коханий змінився на обличчі. Мабуть, мої підозри справдилися, але не знала чи можна розвивати цю тему при сторонніх особах, для нього це занадто особисте. Як закінчила, Кірос почав виправдовуватися:

- Поділ земель відбувся задовго до мого народження, у цьому я точно не винен. Ми знаємо, що там живуть люди, але переважно самі злочинці або ті, які від когось тікають. Наші товари які ти бачила це контрабанда або награбовані речі. Я підозрюю ти бачила не все, а тільки те, що вони хотіли тобі показати. – Він натиснув на свій зв`язкофон і над столом з`явився голографічний портрет чоловіка. – Це Кіріан?

Уважно глянувши на зображення, зробила свої висновки:

- Так, але зараз у нього волосся довше і бороди немає.

Кірос шумно видихнув і сховав портрет. Те, що фото цього чоловіка він носив у своєму зв`язкофоні, зайвий раз підтверджували мої підозри. Коханий швидко перевів тему:

- Мене більше зацікавило як ти здолала нарпів. Можеш детальніше описати що саме сталося?

- Я їх не долала, взагалі нічого не робила, тільки інстинктивно закрилася руками від кулі. Знаю, це не допоможе, але в ту мить все сталося настільки швидко, що думати зовсім не було часу. Коли опустила руки – нарпи вже лежали на землі.

Всі задумалися. Джорах висловив своє припущення:

- Мабуть, у тебе зросла власна магія і ти володієш силою відбиття. Дуже корисний дар. Здатна відбивати атаку інших їхніми ж силами. Можемо перевірити мою теорію, Лукасе, кинь у неї вогняну кулю.

- Ти здурів? – прогарчав Кірос. Він так голосно це зробив, що мене аж пересмикнуло від несподіванки. – Адріана ще не володіє своєю магією у повному обсязі, тож немає гарантії, що вона відіб’є атаку. А якщо навіть і справиться, то Лукас запалає. Чому б тебе не підсмажити? У Вас одна сила на двох.

Така пропозиція явно не сподобалася Джораху. Здається, він мене зненавидів настільки, що готовий підпалити. Щоб очистити свою репутацію, стосовно своїх намірів почав пояснювати:

- Нічого страшного не сталося б. Адріана  сама б себе зцілила, а якби й відбила кулю, то Лукас чи Кассандра легко погасили б її. А щодо випробування на мені то це виключено. Наша магія не з`єдналася ні на духовному, ні на фізичному рівні.

При цьому так злісно зиркнув на мене, що по спині пробігся морозець. Про з`єднання магії не чула, цікаво що ще забули мені розповісти? Кассандра змірявши його гнівним поглядом, заперечила:

- У Вас уже відбулося єднання через руни, а зв'язок про який ти говориш це лише доповнення.

На зауваження дівчини Джорах тільки пирскнув. Бачила як стискаються кулаки Кіроса. Здається дана тема як і мені йому не подобається. Не звикла, щоб обговорювали моє особисте життя і без того почувалася незатишно. Ховала свій погляд від коханого, а коли все-таки ми зустрічалися очима, то наче згорала від його уваги. Лукасу й підпалювати мене не довелося. Важко не думати про той трепетний поцілунок, проте я себе змушувала. Нарешті Кірос відірвав від мене свій погляд та перевів його на Кассандру:

- Адріану потрібно навчити магії та користуватись порталами, у неї великий потенціал. Пізніше займіться цим, а сьогодні відпочиньте.  Завтра вирушимо до межі купола, спробуємо знайти пробоїну у ньому. Судячи з того аромату, що ти описала це квітка марголія, – і знову його очі натрапили на мене, змушуючи теплому вогнику поширюватися усім моїм тілом. – Їх не так багато, найбільше у північній частині, звідти й розпочнемо.

Не почувши жодних заперечень щодо таких планів, Кірос підвівся і всі зробили те саме. Я теж підвелася, не хочу щоб він знову наказував вивчити правила поведінки з імператором, які до речі я й досі не знала у повному обсязі. Щоб між нами не відбувалося, але чоловік явно хоче, щоб при сторонніх ставилася до нього як до володаря. Зіткнулася з його злісним поглядом. Не розуміла що цього разу я зробила не так. Перед тим як зникнути в порталі, він нагадав:




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше