32

Переступивши межу, нічого не змінилося. Той самий ліс і те саме повітря, не розумію чого ці чудовиська скаржаться на гірші природні умови. Їхні території простягаються далеко на північ, але до холоду нарпи стійкіші за людей. Щоб не помилитися з координатами ще раз глянув на карту та відкрив портал. Згідно з моїми розрахунками ми мали б опинитися на горі біля замку, звідки відкриється чудовий огляд на цю кам`яну фортецю.

 Мої очікування справдилися і ми потрапили у потрібне місце. Одразу накрив всіх пологом невидимості, ще занадто рано, щоб про наш прихід дізнався Фулвіан. Зосередився і відчув магічний захист замку, схожий на той, який був накладений на мій палац. Спробував його зняти, але нічого не вийшло, мені забракло сил. Це вперше я не зміг знищити якусь магічну охорону. Схоже нарпи звідкись черпають енергію і змогли виставити досить потужну оборону. Такого розвитку подій не чекав, довелося зізнатися присутнім у своїй не всемогутності:

- Я не можу вимкнути захист, порталом не потрапити до замку.

Побачив розчарування на обличчях своїх підданих, але повертатися без Адріани не збирався. Мій погляд зупинився на Галіонті, здається у нього з`явилася гідна ідея. Я не помилився і він її озвучив:

- Можемо зайти наклавши закляття зміни подоби, вдамо з себе нарпів.

- Це закляття не стійке, протримається декілька хвилин, краще стрічки зміни зовнішності знайти – заперечив Джорах. Не розумів такої позиції, його дружину викрали, а цей безхребетний боїться бути впізнаним. Я поспішив заперечити:

- Немає часу на пошуки. Застосуємо закляття, ми встигнемо.

Швидко узгодивши план дій, я зняв невидимість з Лукаса й Кассандри й вони перетворилися на нарпів. Судячи з того як впевнено підійшли до замку, то вже встигли вжитися у свою роль. Наблизилися до величезних воріт та постукали у них. Відчинилося маленьке віконечко у якому з`явилася морда нарпа. Він поцікавився:

- Хто такі?

- Свої, – не розгубився Лукас. Віконце зачинилося й одна частина масивних воріт почала повільно відкриватися. Раптом нарп щось запідозрив, оскільки ворота перестали рухатися. Він наказав:

- Назвіться.

Лукас не витримав та підійшовши до нарпа, встромив у нього кинджала, при цьому прикривши його пащу. Затягнув тіло за межі воріт та підпалив вогняною кулею збільшуючи потужність. Маги вогню володіли здатністю підсилювати полум’я і підпалювати внутрішні органи так, що за кілька секунд все згорало до тла, залишаючи після себе лише купку попелу. Не дарма вони вважалися найсильнішими серед стихійників.

Я зняв невидимість з Джораха та накинув на нього подобу того нарпа, що щойно згорів і хлопець зайняв його місце. Пройшовши за ворота, ми потрапили у двір замку. Навколо відбувалася невеличка метушня, всі зайняті своїми справами. Одні нарпи пухнастими мітлами замітали територію, інші розвішували білизну, треті щось ремонтували, а далі я не придивлявся, але чітко помітив, що охорона стоїть на своїх місцях. Схоже Фулвіан не дуже полюбляв сучасні технології, адже атмосфера просякнута старовиною. Щоб не викликати підозр, залишили Джораха охороняти ворота, а самі рушили до дверей замку.

Касандра схопила кошик з білизною та впевнено наблизилася до охоронців, які нічого не підозрюючи відчинили двері. Напевно ці розтяпи не помітили, що вона щойно зайшла у двір через головні ворота.  Для того, щоб ми пройшли всередину, Лукас трохи затримався. Проходячи повз вартових, я мало не зачепив одного з них плечем, коли той несподівано посунувся на мене. На щастя мені вдалося швидко ухилитися та уникнути зіткнення.

Поки що наш план спрацьовував і ми вже були всередині замку. Я все ще залишався невидимим, відкрив портал у темницю. Саймону доручив обшукати перший поверх, а решта залишалися чекати. Коли знайдемо Адріану вони мають бути готові нас підстрахувати. Якщо вона в темниці, то я одразу визволю її, проте щось мені підказує - забрати крихітку буде не просто. 

Йдучи темними коридорами підземелля, де розміщувалася в’язниця та в яке ледь проникало світло, побачив людей, які сиділи за решітками. Як звільню Адріану, то повернуся по цих полонених, хай що вони б не скоїли, залишати їх у нарпів було жорстоко. Серед ув’язнених знаходилися не лише люди. В окремих камерах сиділи насуплені нарпи. Я обійшов всю темницю та своєї крихітки так і не знайшов, напевно Фулвіан тримає її в особливому місці, добре, що вона не відчує всього жаху який панував тут.

Упевневшись, що поруч немає охоронців зв’язався з Саймоном. Він обшукав весь перший поверх, але Адріани там не було. Я все ще не втрачаючи надії, рішуче наказав:

- Йдемо на другий поверх, я почну з західного крила, а ти зі східного, там і зустрінемось.

Нарешті покинув підземелля та вдихнув свіжого повітря, якого так не вистачало. Довелося створювати портали у всі кімнати, що траплялися на шляху, а це забирало більше часу ніж я припускав. Нарпи все частіше зустрічалися мені та, не помічаючи моєї присутності, продовжували займатися своїми справами. Помітив, що уже обшукав весь другий поверх, а Саймона так і не зустрів. Як же ми могли розминутися? Усамітнившись у чиїсь спальні, знову викликав по зв`язкофону хлопця. Коли прозвучали довгі гудки почув хриплий голос який належав не Саймону:

- Кірос, яка честь! А ми тебе вже зачекалися. Ми на першому поверсі у тронній залі, якщо хочеш побачити своїх підданих живими, то приєднуйся до нас.