2

Кірос різко розвернувся та промовив:

- Робіть з нею що хочете, очевидно у Вас тепер новий напарник. У мене є важливіші справи, оскільки в Адріани немає моєї руни, то вона мені не цікава.

Після цих обурливих слів перед чоловіком виникла яскрава сфера і він зник у ній, нічого не залишивши після себе. У них дивовижні спецефекти, але потрібно повертатися до реальності. Я почала вимагати:

- Відведіть мене до залу, ця вистава затягнулася.

Кассандра  змахнула рукою і біля неї з`явилося широке бежеве крісло. Від несподіванки я здригнулася. Вона зручно вмостилася в ньому та нарешті почала відповідати на мої запитання. Знову стверджувала, що я в паралельному світі й вже не повернуся. Руна на моїй руці – подружня. Така сама з`явилася у Джораха, отже ми вже одружені. Такі руни виникають самі у будь-якому місці на тілі й ніколи не зникають, вони поєднують людей які створені одне для одного. Зазвичай подружжя схоже зовні, як от вона з Лукасом, проте це необов’язково. Їхні руни червоного кольору знаходилися на плечі. Кірос засмутився, бо думав, що я його дружина, наша зовнішність трохи схожа.  Руни з`являються лише тоді, коли майбутня пара зустрічається вперше, і те що вона виникла у нього на грудях свідчила про те, що  його суджена залишилася десь у моєму світі.

Як стверджувала Кассандра це світ магії та технологій. Подружжя володіло спільною силою. Вона з Лукасом маги вогню, ця стихія повністю підкорялася їм. Кірос – найсильніший маг, ніхто не може використати магію на ньому, він просто її не піддається. Сам уміє викликати електричний струм, читати думки й це далеко не межа його можливостей. Про решту дівчина змовчала. Якби він знайшов свою дружину, то його сила тільки б збільшилася. Саме тому він так розлютився коли зрозумів, що переплутав мене з нею.

Всі крім Кіроса були охоронцями. Яскрава сфера через яку я потрапила сюди називалася порталом. Саме так люди у цьому світі пересуваються на значні відстані. Собака, яку я бачила насправді нарп. Як я зрозуміла інша розумна раса, суміш собаки та людини, дивне поєднання. Вони живуть окремо на ізольованій території, оскільки полюють на людей. Нарпи навчилися користуватися порталами та оминати захисну сферу, що обмежувала їхнє пересування і вбили велику кількість населення. Для цього існували охоронці, вони полювали та нищили нарпів, захищаючи від них людей.

Все сказане нею здавалося мені казкою. Не вірилося в почуте. Тоді Кассандра на доказ правдивості своїх слів у долонях створила вогняну кулю та одразу знищила її. Все одно я їм не вірила, здавалося це чийсь поганий жарт, але вирішила підіграти:

- Отже, мене без мого дозволу видали заміж?

Почувши таке Джорах  скривився. Він поглянув мені в очі та схопив сильніше мою руку:

- Я теж дозволу не давав, якщо ти про це. Руни не виникають просто так і я тебе вже кохаю та знаю, що ти це саме відчуваєш до мене. Ми не здатні мати почуття до когось іншого крім своєї пари, то ж  від сьогодні ти моя дружина і я надзвичайно щасливий цьому.

Була ошелешена таким зізнанням. Чи відчувала я щось до Джораха? Безперечно так, але не впевнена, що це кохання. Вирували якісь двоякі почуття з якими доведеться розібратися. Щоб пересвідчитись, що це не жарт вирішила запитати:

- Якщо ти маг, то зустрівши мене твоя сила зросла? У такому випадку у мене теж вона є?

Він ніжно посміхнувся і від його посмішки стало тепло на серці. Починаю вірити у своє кохання до нього. Отримала пояснення:

- Так, ти теж маг і матимеш таку ж силу, що й у мене, але трохи згодом. Через декілька днів або трохи довше, це індивідуально для кожного мага. Просто зазвичай люди уже володіють магією, а ти жила у світі без неї, тож не знаю коли проявиться сила.

Вдале пояснення, саме таке, щоб я не змогла перевірити правдивість їхніх слів. Тоді я спробувала ще раз схитрувати:

- А яка в тебе сила?

Джорах підвівся та натиснув собі на пояс. Його жилетка зникла і він, демонструючи свій спортивний торс, розвернувся до мене спиною та промовив:

- Я людина – метелик. – З його спини виросли червоні великі крила з чорними лініями, що сягали майже до п’ят та нагадували крила метелика. Це було неймовірно красиво. Не стрималася та підійшла ближче. Невпевнено запитала:

- Можна доторкнутися до них?

Джорах з посмішкою на обличчі відповів:

- Тобі можна все, ти ж моя дружина.

Від його слів стало ніяково, досі не вірилося, що мене видали заміж. Я обережно доторкнулася до них. Вони були гладкими. Уважно придивилася до місця звідки вони росли, і схоже крила були справжніми. Поки я дивувалася побаченому Лукас, розсівшись на дивані, розповідав:

- Ти матимеш не тільки крила. Володітимеш магією, зможеш накладати закляття та виконувати різні ритуали. Оскільки Кірос сказав, що тепер ти наша охоронниця, то ласкаво просимо в команду. Ми живемо тут разом, у кожного своя кімната. Зараз ніч, тож Джорах проведе тебе до Вашої.

Мене одразу охопив страх. Не хотілося жити в одній кімнаті з незнайомцем, навіть якщо він і дуже привабливий, і взагалі, не бажала  тут залишатися:

- Я б хотіла повернутися додому. Відкрийте портал і я собі піду.

Кассандра заперечно похитала головою: