Розділ 7

Наступного ранку Терезу розбудив стукіт у двері. Вона навіть не встигла випити каву, як неочікувано з’явилася Кароліна — без звичних прикрас, у строгому бежевому пальті, із втомленими очима й нервовим смиканням сумки в руках.

— Треба поговорити! Тільки давай без ременя!

Тереза мовчки відійшла вбік, даючи їй пройти. Напруга ще не розсіялася від учорашнього вечора, і тепер, із появою мачухи, вона повернулася з новою силою.

— Я прийшла не сваритися, — озирнулася і, скинувши пальто, кинула його на тумбу. — Я знаю, що ти на мене злишся. Однак зараз важливіше інше.

— Ну, твоя поява вже як тригер.

— У твого батька великі борги. Перед Сандерсом. Джеймс знову грає. Тепер зрозуміло, звідки в Алісії така пристрасть до казино.

Тереза схилила голову набік і повільно вдихнула. Усе це звучало, як черговий трюк.

— Кароліно, що ти несеш?

— Я не прийшла заради тебе чи Алісії, — закотила очі жінка й, присівши на диван, закинула ноги на стіл. — Я прийшла заради нашого благополуччя. І пропоную перемир’я.

— Забери ноги зі столу! — фиркнула Тереза й присіла в крісло навпроти Кароліни.

Жінка зітхнула й повільно, тим самим дратуючи Терезу, опустила ноги на підлогу.

— Ми всі можемо опинитися в повній дупі через дії Джеймса.

Тереза мовчала. Її серце стукало гучніше, але обличчя залишалося незворушним. У кожному слові Кароліни вона шукала не правду, а маніпуляцію — бо добре знала цю м’яку, солодку інтонацію, за якою завжди ховалась вигода.

Жінка дістала із сумки телефон і за кілька секунд показала Терезі фото.

— Серйозно? — скривилася вона. — Показуєш мені фото селфі на фоні казино «Роялті»? Кароліно, самій не смішно?

— Мені аж ніяк не смішно, — ніби та зміюка, зашипіла. — Я учора вночі прослідкувала за Джеймсом. І коли опинилася в тому казино, то заплатила одній молоденькій офіціантці. І вона для мене зробила кілька цікавих фото.

Кароліна показала Терезі ще кілька фото: де батько грає в карти в оточенні молодиць, потім де батько сидить поряд із Сандерсом. А опісля Кароліна сховала телефон і додала, що, за словами тієї самої офіціантки, Джеймс і Грегорі Сандерс вчинили гучний скандал.

— Ну, тепер тобі доходить, в якій ми залупі? — фиркнула Кароліна.

Тереза стиснула вуста й із-під чола поглянула на жінку. Вона мовчала, і це мовчання почало дратувати Кароліну.

— Що з тобою в біса відбувається? Скажи хоча би щось? — скривилася й кілька разів клацнула пальцями. — Терезо, такі притуплені емоції в тебе були після розірвання заручин із тим козлом Діланом. Хоча я тобі говорила, що він бабій і не вартий твоєї уваги. Однак ти ж мене не слухала. А зараз давай, дівчинко, не час для апатії. Потрібно вирішувати проблему.

— І чому я тобі після всього повинна вірити? — спокійно промовила Тереза й знизала плечима.

— Також додам: я не зраджую Джеймсу. І я зрозуміла твої натяки в кабінеті. Це саме у твого татусика є коханка. Причому й не одна.

Тереза закотила очі.

— Гм… якщо не віриш, то поклич Алісію, — посміхнулася Кароліна. — Вона підтвердить мої слова.

Тереза нахмурилася й, не сказавши ні слова, рушила до кімнати й розбудила сестру. За кілька секунд із кімнати вийшла сонна Алісія. Заправивши халат, позіхнула й, перевівши погляд на Кароліну, вигукнула:

— Що вона тут робить? Невже прийшла вибачитися?

Кароліна оглянулася й помахала їй рукою.

— Привіт, дорогенька. Вибачення будуть потім… можливо. А тепер розкажи Терезі правду.

— Я не розумію про що ти, — стиснула вуста Алісія й задерла підборіддя.

— О, як передбачувано! — хмикнула Кароліна й поглянула на Терезу. — Можливо, тоді краще мені розпочати…

Тереза махнула рукою й поглянула на сестру.

— Розповідай!

Алісія зблідла, як крейда. Її погляд метнувся до Терези, потім до Кароліни, і нарешті опустився вниз. Вона зітхнула.

— Я… я збрехала тоді. Про зраду. Я не бачила її. Просто була зла на Кароліну.

Тиша запала в кімнаті, наче перед вибухом. Тереза спершу мовчала, потім різко промовила:

— Мене вже дістала ця брехня! Спочатку ти. Потім батько. Тепер знову ця циркова вистава. Ви… що, неадекватні?

Алісія відступила на крок. А Кароліна, розвівши руками, посміхнулася. Спокійно, майже задоволено, як акторка, яка щойно отримала овації після вистави.

— Я не зла мачуха, Терезо, — тихо промовила Кароліна. — Я просто чекала, коли правда нарешті вийде назовні.

Ця посмішка виводила із себе більше, ніж будь-які слова. Тереза стиснула кулаки, ніби стримуючи себе від того, щоб не вдарити щось або когось.

— Чому ти це зробила? — поглянула на Алісію. Голос тремтів, а серце гупало десь у горлі.

Алісія опустила очі. Її плечі мимоволі згорбилися, вона виглядала малою і вразливою, як дитина, що потрапила в пастку.

— Тому що… я збила людину, Терезо. Понад два місяці тому. На повороті біля парку. Він з’явився раптово, і я… — вона зупинилася, зіщулившись. — Я не зупинилася. Злякалася. Просто втекла. А Кароліна… вона дізналася й вирішила це питання, давши потерпілому гроші.