13.

 Макс 

Видно, що Аня вагається, а Марія не знає, як дотиснути. Вже почала ледве не погрози приплітати. Що тільки лякає Аню, але ніяк не схиляє в потрібний бік. 

— Вибір є завжди, — каже Аня. — Можна просто нікуди не йти. Що там паста? Розігрілась? 

— Ні, я не хочу, щоб твої рідні переживали за тебе, — хитаю головою. — Нам треба там зʼявитися.

— Ну навіщо тобі це? — вона зітхає. — Це дуже небезпечно. 

— Так, я розумію. Але Аню, для тебе це буде ще більш небезпечно, якщо ми не погодимось. Ти ж розумієш, що переховуватись вічно не вийде? 

— Дід буде злий. Ми зруйнували всі його плани, — вона тягнеться до імпровізованої запіканки, але вже, здається зовсім нею не цікавиться.

— Він змириться, — каже Марія. — І все буде добре. Я ж бачу, що тобі добре тут, з Максом. Хіба ні? 

— З ним справді весело і я відчуваю себе в безпеці, — слова викликають тепло у грудях. — Тому і переживаю за нього. 

Я не хочу втратити її довіру, зроблю все, щоб цього не трапилось.

— Доню, дай мені спробувати, — каже тим часом Марія. — Я обережно дізнаюсь його думку. Якщо він скаже, що пробачить твою втечу і весілля з іншим, я дам знати вам. А якщо буде психувати, ми визнаємо, що це поганий план. 

— Дайте мені подумати, — каже Аня. — Їжте, я ж старалась… 

Сама вона колупає свої спагетті з задумливим виглядом, майже нічого не кладучи до рота. 

— Дякую за вечерю, — не втримуюсь і чмокаю її в щоку. Хочу трохи підбадьорити. Все ж, цього разу дійсно результат кращий, ніж минулого. Вже принаймні нічого не згоріло. І креветки вийшли соковиті.

— Тобі правда подобається? — вона посміхається. 

— Просто наступного разу вимикай плиту раніше і відразу зливай воду, — теж вмикається Марія. — А як розберешся з пастою, я дам тобі рецепт пирога, того самого, від якого у твого тата зносило дах… 

***

Коли її мати йде, ми з Анею ще сідаємо подивитись кіно. Але вона майже одразу засинає прямо під фільм. Її голова опускається мені на плече і я не можу навіть поворухнутись. Чомусь це дуже хвилююче. Хоч ми і цілувались з нею, хоч вже і на ліжку були, того разу я почувався інакше. 

Я так і додивляюсь фільм, а потім все ж обережно відсторонююсь і беру її на руки. Хочеться вкласти її не в її ліжко. Але як вона відреагує, якщо прокинеться зі мною? Образиться? Злякається? Але ж дійсно треба нам починати йти на зближення. А сон в одному ліжку може цьому посприяти…

Хоч я і думав так, насправді це було не так просто. Мене заводило те, що вона була так близько. Але я тримався… Всьому свій час. І для цього час теж настане…

***

Зранку, коли я розплющую очі, то спочатку навіть жума., що все ще сплю, бо Аня лежить у мене на плечі. Я встиг роздягнутись і залишитись лише в боксерах. Аню ж залишив у домашньому одязі, щоб вона не лякалася.

Раптом вона починає ворушитися і розплющує очі. 

— Максе? Ти що робиш у моєму ліжку? — питає насторожено.  

— Це не я в твоєму ліжку, а ти — в моєму, — кажу неголосно.

— Ти що сприйняв поради моєї мами буквально? Вирішив, що мені час завагітніти? — вона відсовується, але помітивши, що одягнена стає спокійнішою. 

— Ні, просто захотілось поспати з тобою. Все ж, ми чоловік і дружина. Я б хотів, щоб ми спали разом. 

— Це погана ідея! — Аня червоніє. — Ти заграєшся! З цим всім треба закінчувати якнайшвидше. 

— Ти мені не довіряєш? — питаю, зазираючи їй в очі. 

— Довіряю. Але спати разом коли  в будинку повно кімнат — це дивно. Навіщо нам це робити? 

— Ти мені подобаєшся, — кажу, все так само дивлячись на неї. — По-справжньому.

— І ти хочеш скористатися нагодою, щоб переспати зі мною, бо я тобі подобаюсь? 

— Я ж нічого не зробив. І не зроблю, поки ти сама не будеш готова, — кажу серйозно. 

— Я вже тобі сказала з приводу свого ставлення до сексу, —  щоки вже палають, мов маки. Але погляд не відводить. 

— Ти навіть припустити не хочеш, що у нас все може бути по-справжньому? 

— Можу, — закушує губку і пильно дивиться на мене. — Ти мені теж подобаєшся. Але спочатку я маю закохатися і бути впевненою на сто відсотків, що ти саме той… А вже потім секс. А не навпаки. 

— Я хочу хоча б спати з тобою поруч, — пригортаю її до себе. — Нічого зайвого не зроблю. Тільки спатимемо. Поки ти не впевнена.

— Це не правильно. Я так не хочу. 

— Знаєш, мені погано спиться вночі. Я часто думаю про багато різних речей. Про бізнес, про батька, про свій обовʼязок, — раптом я дійсно починаю казати правду. — А коли ти сьогодні була поруч, я, певно, вперше за довгий час виспався. Але я не буду тебе змушувати, якщо ти так категорично проти, — я зітхаю.

— Мені шкода, що у тебе є проблеми, — вона торкається пальцями моєї щоки. — Але не тільки у тебе проблеми. І… Я не готова до таких експериментів. Мені потрібний особистий простір.