Розділ 16

– Доброго дня, Інго, – звернувся я до неї виключно як суворий начальник до підлеглої. Жодних натяків, жодного флірту, жодної згадки про нашу зустріч біля басейну.

– Доброго дня, пане Лютич, – її голос прозвучав насторожено, хоч вона і намагалася тримати марку покірної покоївки.

– Як ваше самопочуття? Вірусна інфекція відступила? – я ледь помітно відкинувся на спинку крісла, уважно скануючи її реакцію.

– Дякую, значно краще. Я вже приступила до своїх обов'язків, – так само офіційно відбила вона подачу.

– Чудово. Як вам робота? – я перейшов до суті, склавши руки перед собою на столі. – Розкажіть мені, скільки ви заробляєте в Женеві чистими? Яка ваша базова ставка після вирахування податків?

Дівчина ледь помітно нахмурилася, явно збита з пантелику таким різким переходом до фінансів, але швидко опанувала себе.

– Близько двох тисяч швейцарських франків чистими, – чітко відповіла вона.

– А скільки в середньому виходить чайовими за місяць?

– Залежить від сезону та щедрості гостей. У середньому ще франків триста-чотириста, – Інга не відводила погляду від камери, намагаючись зрозуміти, куди я хилю.

Я повільно кивнув, фіксуючи ці цифри.

– Ірена дуже добре відгукується про вашу роботу, – спокійно продовжив я. – Каже, що ви старанна і знаєте свою справу. Я звик довіряти своїм керівникам, але люблю перевіряти все особисто. Уявімо ситуацію, на дорогому білому ворсистому килимі з'явилася свіжа пляма крові. Ваші дії, – це був прямий тест. Я мав переконатися, що її кваліфікація дійсно відповідає моїм жорстким вимогам до домашнього персоналу.

– Тільки холодна вода, – без жодної заминки видала Інга, її голос звучав абсолютно професійно. – Гаряча вода миттєво запече білок, і пляму вже не вивести. Промокнути кров паперовим рушником, потім нанести перекис водню або спеціальний ензимний розчинник.

– Добре, – я не показав жодної емоції, хоча всередині відзначив її ідеальну підготовку. Настя зі своїм окропом мала б повчитися. – А як щодо червоного вина на світлій оббивці крісла?

– Промокнути рідину, не розтираючи, щоб не збільшити площу. Засипати сіллю, щоб вона увібрала вологу. Потім обробити розчином білого оцту з водою, або ж використати плямовивідник для кольорових тканин, – так само впевнено відрапортувала дівчина.

– А якщо це масна, жирна пляма на натуральному шовку? – я примружився, кидаючи останній гачок.

– Натуральний шовк не терпить тертя і агресивної хімії, – її губи ледь помітно здригнулися в натяку на усмішку. – Засипати пляму тальком або кукурудзяним крохмалем на кілька годин. Потім обережно струсити щіткою з м'яким ворсом. Якщо слід залишився то тільки професійна делікатна хімчистка.

– Ірена не помилилася. Ви дійсно компетентний працівник, – я витримав коротку паузу, дозволяючи тиші зависнути між Києвом та Женевою. – Тому в мене є до вас ділова пропозиція.

Інга трохи подалася вперед, уважно дивлячись в камеру.

– Сьогодні я звільнив свою домогосподарку. Зараз я перебуваю в пошуках особистої економки у свій приватний маєток під Києвом, і хотів би запропонувати цю посаду вам, – я говорив швидко, чітко, як на переговорах із партнерами. – Платитиму три тисячі доларів на місяць чистими. Це вище вашої швейцарської ставки, включаючи всі чайові. В Україні домашній персонал таких грошей зазвичай не заробляє, – я бачив, як змінився вираз її голубих очей. Вона, певно, чекала, що я згадаю про той вечір, про поцілунки чи ляпас. Але я грав у суто діловий підхід, перевівши все в комерційну площину.

– Робота з проживанням, – продовжував я диктувати умови. – Будинок великий. У ваші обов'язки входитиме повне прибирання, прання, прасування мого одягу та приготування сніданків. Субота і неділя можуть бути вихідними. Можете ночувати у ці дні в маєтку, можете їхати додому чи куди вам завгодно. Стосунки виключно ділові, сувора субординація. Якщо пропозиція вас влаштовує, мій помічник організує вам переліт до Києва.

Інга мовчала кілька секунд. З одного боку, це виглядало як дуже несподіваний крок, з іншого — пропозиція була об'єктивно вигідною.

– Звучить... дуже несподівано, пане Лютич, – нарешті промовила вона, ретельно підбираючи слова. – Мені потрібно подумати. Я не планувала так швидко повертатися в Україну. До того ж, навіть якщо я погоджуся, за правилами контракту я маю відпрацювати чотирнадцять днів перед звільненням.

– За це можете не хвилюватися, – спокійно відмахнувся я. – Я особисто дам розпорядження Ірені скасувати це правило для вас. Жодних штрафних санкцій не буде.

– Ні, справа зовсім не в штрафах, – вона ледь помітно похитала головою, її тон став твердішим. – На моє місце мають знайти заміну. Навіть за відсутності однієї покоївки дівчатам на поверхах буде дуже важко працювати, графіки змістяться. Я не можу так просто все кинути і підставити колектив.

Я подумки хмикнув. Благородство і турбота про колег. Що ж, непогана риса для людини, яка працюватиме в моєму домі.

– Розумію, – я холодно кивнув, збираючись завершувати розмову. – Даю вам час на роздуми до сьогоднішнього вечора. Свою остаточну відповідь щодо посади і термінів передасте Ірені, вона зі мною зв'яжеться. До побачення, Інго, – не чекаючи на її реакцію, я натиснув кнопку завершення дзвінка. Екран згас. Проблема з пошуком надійного та кваліфікованого персоналу була майже вирішена. Залишалося лише дочекатися, коли ця норовлива, але професійна дівчина ухвалить своє рішення.