Розділ 11

АРТУР

Вода в басейні поступово заспокоювалася, розгладжуючи дрібні хвилі після стрімкої втечі норовливої покоївки. Спираючись мокрими ліктями на бортик, повільно провів долонею по обличчю, змахуючи краплі. Щока неприємно горіла. Удар вийшов дзвінким, добре поставленим і абсолютно несподіваним. Але заслужено...

В голові промайнула цілком логічна думка про те, що вдома за подібний жест будь-який сміливець уже б гірко пошкодував про свою появу на світ. Люди з мого оточення звикли опускати погляд, коли я просто заходжу в кімнату. Мій легальний бізнес у вигляді мережі елітних готелів чудово демонстрував партнерам чистоту доходів, тоді як інші, не зовсім законні справи вимагали абсолютної покори та жорсткої дисципліни від підлеглих. А тут звичайна працівниця клінінгу, обвішана ганчірками, дозволяє собі лупити власника імперії по обличчю, ще й вказує, що робити.

Губи самі собою розтягнулися в широкій усмішці. Ця руда дівчинка грала в якусь власну, абсолютно божевільну гру, і це відверто заводило.

Ще кілька тижнів тому я планував цю поїздку до Женеви виключно як робоче відрядження. Швейцарські "друзі", перевірка європейських рахунків, кілька неформальних зустрічей та рутинна інспекція місцевої філії «Борисфена». Жодних зайвих розваг. Але випадкова ніч із розкутою незнайомкою, яка на ранок матеріалізувалася в моєму люксі з робочим візком, зламала всі ідеальні графіки.

Відштовхнувшись від стінки, одним потужним рухом підтягнувся і вибрався з води. Тісні плавальні шорти щільно обліпили стегна. Проігнорувавши залишений на шезлонгу рушник, я неспішно попрямував до виходу зі спа-зони. На території стало настільки порожньо, що кожен мій крок луною відбивався від високої скляної стелі.

Інга зухвало брехала в очі, прикриваючись правилами та прагматичними поглядами на життя. Звинувачувала у фізіології та банальних інстинктах. Але я чудово відчував, як збилося дівоче дихання там, під водою, коли мої руки стиснули її мокрі стегна. Вона хотіла мене не менше, ніж тієї ночі, проте самоконтроль виявився значно сильнішим за бажання. Звичайна заробітчанка давно б погодилася на товсту пачку франків і переїхала з підсобки до люкса. Інга ж свідомо йшла на конфлікт.

Піднявшись на сьомий поверх, я зайшов до номера і попрямував просто до бару. Хлюпнувши на дно  склянки щедру порцію віскі, зробив великий ковток. Міцний алкоголь приємно обпік горло, остаточно змиваючи присмак хлорованої води. Сівши за масивний робочий стіл, я відкрив свій ноутбук. Доступ до бази даних персоналу готелю вимагав лише кількох кліків і введення пароля адміністратора. Я просто звик знати максимум інформації про людей, які привертають мою увагу, хотів знати про руду бестії більше. Швидко вбивши ім'я в пошуковий рядок, відкрив особову справу. Звичайна анкета, стандартні дані, фотографія у фірмовому кітелі. Нічого надзвичайного, просто молода дівчина, яка приїхала працювати за кордон. Але в очі одразу кинулася свіжа відмітка в системі, додана керуючою зміною буквально п'ять хвилин тому. «Лікарняний».

Короткий сміх вирвався з грудей, порушуючи спокій порожнього люкса. Захворіла. Треба ж, який ідеальний збіг обставин.

– Вирішила сховатися, руда? – промовив я уголос, відкидаючись на спинку шкіряного крісла.

Тактика  відсидітись дома до мого від’їзду цілком робоча,  але абсолютно марна проти чоловіка, який уже відчув азарт полювання.