— Інно Петрівно, а який зараз стан Дениса Олеговича? — поцікавилася я.
— Сьогодні перевели з реанімації до палати, стан стабілізувався. От вирішимо твою проблему й поїдемо до нього. Там зараз мій чоловік.
— А Денис Олегович отямився? — несміливо запитала я.
— Так, але йому рекомендовано побільше спати. Лікарі сказали, що за цих обставин так краще.
Інна Петрівна почала відкривати файл за файлом. Кожен був записом з певної камери. Тарновський не вів спостереження тільки в туалеті, який розташовувався за вузькими дверима у ванній кімнаті. Але все інше — мов у шоу «За склом», чи як там його.
— Треба знайти записи за останні дві години перед твоїм візитом, — промовила директорка.
Я поглянула на список файлів і помітила певну закономірність у їхніх назвах, про що й сказала Інні Петрівній.
— Ось, дивіться на цифри біля назви: перші чотири — це час, інші шість — дата створення.
Ми відкрили запис з коридору, який розпочався о дванадцятій годині. Швиденько прокрутивши відео майже до кінця, побачили, як Денис Олегович іде відчиняти двері. Директорка відмотала трохи назад і натиснула «Play».
Пролунав дзвінок відеодомофона. Генеральний у домашньому одязі підійшов до дверей. Подивившись на екран, він відчинив, і до квартири впурхнула Катя.
— Привітик, любий! А я тобі вже добу не можу додзвонитися. Добре, що ти зв’язався зі мною, а то я місця собі не знаходила! — ніжно промовила дівчина, легенько цілуючи Тарновського в губи.
— Привіт-привіт! Телефон у ремонті. Сьогодні заберу, — буденно промовив генеральний і відсторонився від Каті.
— О, то добре! А я знайшла чудовий ресторан для святкування нашого весілля. Зараз покажу!
Катя скинула туфлі й босоніж пройшла до вітальні.
Генеральний хмикнув, загадково посміхнувся й пішов за нею.
Інна Петрівна відкрила відеофайл із вітальні.
Наречена Тарновського вмостилася з ногами на диван і почала інтенсивно щось шукати у своєму смартфоні. Вона періодично показувала Денису Олеговичу зображення на екрані й супроводжувала це відповідними коментарями.
— Катю, не хочеш водички? Надворі спекотно, — запропонував Тарновський і, не чекаючи відповіді, налив у склянку води з пляшки та простягнув дівчині.
— Не відмовлюся, дякую.
Катя випила воду й поставила порожню склянку на стіл.
— Коли я була в квартирі, цей столик був порожнім, — згадала я.
— Хм, подивимося, — задумливо пробурмотіла директорка.
Тим часом Катя показувала Денису Олеговичу сайт ресторану й щебетала про майбутні весільні клопоти. Вона горнулася до чоловіка, мов весняна кішка.
Тарновський дивився на фото, кивав і пропонував дівчині раз у раз воду.
— Чого ти пристав зі своєю водою?! Мені вже не лізе! — грубо вигукнула Катя.
— Не лізе? Це добре. Перед тим як говорити про весілля, я б хотів, щоб ти дещо зробила.
Він підійшов до комода й дістав кілька невеликих коробочок.
— Що я маю зробити? — здивовано запитала Катя, не до кінця розуміючи, чого від неї хочуть.
— Тести на вагітність, — промовив генеральний і поклав перед дівчиною ті самі коробочки. — Я купив три, про всяк випадок.
Генеральний з очікувальною посмішкою дивився на свою коханку.
Гарне обличчя Каті помарніло від злості. Вона підвелася з дивана, змахнула рукою тести на підлогу й істерично закричала:
— Ти що, мені не віриш?! Вважаєш, що я брешу?! А потім що? Скажеш, що й дитина не твоя?! Ще тест на батьківство будеш робити?! Це таке твоє кохання?! Так?! Я знала, що ти бабій, що дівчата в тебе для розваги! Один-два рази — і тобі подавай нову! Я думала, що коли ми зустрічаємося три місяці, то це в тебе серйозно! А ти справжнісінький покидьок!
Вона безсило впала на диван і почала плакати. Потім схопилася за живіт і закричала:
— Як же боляче! Швидку, виклич швидку!
На обличчі Тарновського не здригнувся жоден м’яз. Він спокійно підняв тести й поклав на столик перед Катею, яка корчилася та кривилася від болю.
— Досить драми, Катю! З тебе погана акторка. Бери тести та йди до ванної кімнати!
Дівчина перестала звиватися, повільно піднялася, пронизуючи Тарновського пекельним поглядом. Вона взяла коробочки й мовчки пішла у вказаному напрямку, через плече кинувши на коханця недобрий погляд.
— І щоб ти знала: перевірку на батьківство я теж зроблю! — вигукнув їй услід генеральний і всівся у крісло, склавши на грудях руки.
— Та пішов ти! — крикнула йому дівчина.
Ми переглянули запис із ванної. Катя зайшла, поглянула на себе в дзеркало, поправила волосся й увімкнула воду. Вона дістала тестові смужки, намочила їх і поклала на пральну машину. Дівчина знову повернулася до вітальні.
— Уже зробила? Так швидко! — здивувався генеральний.
— Так, можеш піти подивитися! — буркнула дівчина.
— А чому сюди не принесла?
— Сохнуть!
Тарновський недовірливо подивився на коханку й попрямував до ванної кімнати.
Ми знову переключили запис.
Чоловік стояв біля пралки й роздивлявся зіпсовані тести. Камера добре зафіксувала, як Катя підкралася до нього й вдарила дельфінчиком по голові.
Тарновський упав як підкошений. Дівчина із хвилину стояла й роздивлялася непритомне тіло, а потім штовхнула його ногою в живіт. Чоловік не поворухнувся.
— Кобель! Так тобі й треба! А коханець із тебе не кращий, ніж із мене акторка. Хоча ні, якраз акторка я першокласна, а ти — лайно! — з ненавистю в голосі вигукнула Катя.
Вона вийшла з ванної кімнати, дістаючи з кишені джинсів телефон.