Розділ 2

Через тиждень після аварії мені зателефонувала моя університетська подружка і запросила на свій День народження до Києва. Я, не довго думаючи, зібралася і поїхала. Мені справді хотілося розвіятися. А ще, на зло батькам та нареченому, перестати бути чемною та вихованою. Тож я вперше спробувала палити і напилася до того куражу, коли все фіолетово.

Я вирішила залишитися на кілька днів в Києві. Весь час з подружками каталася на таксі по столичних клубах і досхочу танцювала на дискотеках, перепробувавши майже всі коктейлі з барного меню.

Одного ранку мене розбудив галас. Хтось зірвав з мене ковдру і жіночим голосом закричав:

- Задовбали ці шльондри! Геть сором втратили. Мій син на роботі вже котру годину, а вона тут вилежується! Ану вставай, хвойдо, і забирайся геть з мого дому!

Я не могла зрозуміти, що за сюр відбувається. "Якийсь дурний сон", - пробурмотіла і залізла під подушку. В голові настирливо бився кришталь. Та сон перестав бути сном, коли відчула, що хтось лупцює мою оголену шкіру ганчіркою.

- Давай, вставай, гадино! Забирай свої манатки, а то поліцію викличу! - кричала навіжена.

Я нарешті розплющила очі, перше, що я побачила - це розкішна квартира в бордово-оливкових тонах, меблі червоного дерева, декор з позолотою. Я піднялася з величезного ліжка і намагалася стягнути шовкове простирадло, щоб прикрити свою наготу. Рядом билася в істеричних конвульсіях немолода жіночка, приблизно мого зросту. Вона на всі лади, як могла, поливала мене словесним брудом.

"Господи, невже, я переспала з її чоловіком!?" - з'явилася більш-менш логічна думка в моїй голові. "Та ні, вона щось говорила про сина, так, вчора той хлопець, що так сексуально витанцював зі мною, а потім ми пили коктейлі, цілувалися в барі, далі в таксі... цілувалися, а потім в ліфті… О ні, я віддалася першому зустрічному! І не пам'ятаю його імені і його рис обличчя!

В шоці я швидко знайшла та одягла свої речі, ховаючи погляд від розлюченої мамці, знайшла свою сумочку та взуття в коридорі і вискочила з квартири. Вже в ліфті я поглянула на себе в дзеркало і злякалася. На мене дивилася розпатлана, напівтвереза дівчина зі слідами бувшого макіяжу. Швидко дістала з сумочки вологі серветки та розчіску і судомно почала приводити себе до ладу.

Я вибігла з висотки, якогось елітного житлового комплексу і намагалася розчинитися на вулицях Києва. Брела, не розбираючи дороги. Всі думки в одну мить покинули мою голову. Схаменулася я вже біля станції метро. Купивши вуличної кави, я присіла на парапет біля якогось будинку.

Поміркувала і вирішила повернутися додому, відмінити весілля, з'їхати від батьків і зажити своїм дорослим життям.