Розділ 2

Через тиждень після аварії мені зателефонувала шкільна подружка й запросила на свій день народження до Києва. Я, довго не думаючи, зібралася й поїхала. Мені справді хотілося розвіятися. А ще — на зло батькам та нареченому перестати бути чемною та вихованою. Тож я вперше спробувала палити й напилася до того куражу, коли все фіолетово.

Я вирішила залишитися на кілька днів у Києві. Весь час із подругами каталася на таксі столичними клубами та досхочу танцювала на дискотеках, перепробувавши майже всі коктейлі з барного меню.

Одного ранку мене розбудив галас. Хтось зірвав із мене ковдру й жіночим голосом закричав:

— Задовбали ці шльондри! Геть сором втратили! Мій син на роботі вже котру годину, а вона тут вилежується! Ану вставай, хвойдо, і забирайся геть із мого дому!

Я не могла зрозуміти, що за сюр відбувається. «Якийсь дурний сон», — пробурмотіла й залізла під подушку. В голові настирливо бився кришталь. Та сон перестав бути сном, коли я відчула, що хтось лупцює мою оголену шкіру ганчіркою.

— Давай, вставай, гадино! Забирай свої манатки, а то поліцію викличу! — верещала навіжена.

Я нарешті розплющила очі. Перше, що побачила — розкішна квартира у вишнево-оливкових тонах, меблі з червоного дерева, декор із позолотою. Я піднялася з величезного ліжка й намагалася стягнути шовкове простирадло, щоб прикрити свою наготу. Поруч билася в істеричних конвульсіях немолода жінка, приблизно мого зросту. Вона на всі лади, як могла, поливала мене словесним брудом.

«Господи, невже я переспала з її чоловіком?!» — з'явилася більш-менш логічна думка в моїй голові. «Та ні, вона щось казала про сина. Так, учора той хлопець, який так сексуально танцював зі мною, а потім ми пили коктейлі, цілувалися в барі, далі в таксі... цілувалися, а потім у ліфті… О ні, я віддалася першому зустрічному! І не пам'ятаю ні його імені, ні рис обличчя!»

У шоці я швидко підхопилася з ліжка, кутаючись у ковдру. Під розлюченим поглядом власниці квартири знайшла та вдягла свої речі. Увесь цей час намагалася не дивитися їй у вічі. Нарешті знайшла свою сумочку та взуття в коридорі й вискочила з квартири. Вже в ліфті поглянула на себе в дзеркало й злякалася. На мене дивилася розпатлана, напівтвереза дівчина зі слідами колишнього макіяжу. Швидко дістала із сумочки вологі серветки та гребінець і судомно почала приводити себе до ладу.

Я вибігла з висотки якогось елітного житлового комплексу й намагалася розчинитися на вулицях Києва. Брела, не розбираючи дороги. Усі думки вмить покинули мою голову. Схаменулася вже біля станції метро. Купивши вуличної кави, присіла на парапет біля якогось будинку. Після двох стаканчиків думки прояснилися. А разом із тим з'явилося бажання навести лад не лише в зовнішності, а й у своєму житті. Я викликала таксі, яке помчало мене до готелю, де я зупинилася.

Повертаючись додому, я вирішила скасувати весілля, з'їхати від батьків і нарешті почати жити власним дорослим життям.