Пастка для бабія

Розділ 1

Я мріяла працювати з цифрами. Мені подобалася бухгалтерія, а ще більше — фінансовий аналіз та прогнозування. Отримала диплом бакалавра економічного факультету Університету імені Тараса Шевченка, а магістратуру закінчувала вже в одному з вишів Швейцарії. Так-так, мій тато вважав, що це додасть мені престижу, коли я очолю одну з його харчових компаній. Але згодом вирішив, що я ще встигну напрацюватися, і влаштував мені заручини.

У його бізнес-партнера був син — вродливий, вихований хлопець Іван, випускник Кембриджу, призер із бальних танців і, як виявилося згодом, рідкісне падло, гуляка та мажор. Звісно, про його темний бік я й гадки не мала. Спочатку він мені навіть сподобався — особливо його ненав’язливі залицяння, манери та витонченість.

Ів, як він просив себе називати, завжди ніжно тримав мене за руку під час побачень і дозволяв собі лише легкий поцілунок у щоку на прощання біля мого будинку. Компліменти, квіти, ресторани, опера, театри — я почувалася, мов у казці. Тому вирішила не перечити батькам і погодилася на ці стосунки та майбутній шлюб.

Скільки себе пам'ятала, я завжди була чемною дівчинкою. До знайомства з Івом взагалі ні з ким не зустрічалася. Мене виховували як принцесу, і я слухняно чекала на свого принца. Чи була я закохана? Можливо. Це були мої перші почуття. Я повірила, що вони матимуть продовження, і все частіше фантазувала про це.

Мій кришталевий замок розбився за два місяці до весілля. Ів напився й нагероїнився, посадив у машину таких самих обдовбаних друзів та повій і ганяв вулицями Вінниці, поки не збив двох школярок, які поверталися додому після другої зміни.

На щастя, дівчатка вижили, але випадок миттєво поширився соціальними мережами й набув розголосу. Звісно, батько Іва швидко щедро заплати адмінам каналів, блогерам та медійникам, тож буря вщухла. Батькам постраждалих дітей він купив по квартирі в новобудові та повністю оплатив лікування доньок.

Кримінальну справу звели нанівець. За паперами Ів був тверезий, а дівчатка самі вибігли під колеса в невстановленому місці. Та й «потрібні» свідчення свідків з'явилися дуже вчасно.

Мені від усього цього було і боляче, і гидко водночас. Образ романтичного нареченого розлетівся на друзки. А мої люблячі батьки вдавали, ніби нічого страшного не сталося, і завзято продовжували готуватися до весілля.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше