5 Вівіан Блекроуз

Поглянувши на нас з Валькрейном, старий жрець важко зітхнув і похитав головою.

- Ну й вигляд у вас... Але добре, що хоч живі залишились. Зараз я вам хоч трохи допоможу.

Наступної миті я відчула дивну магію, а вже через кілька секунд сама себе не впізнала.

Замість трішки підпаленої білої сукні на мені було новеньке, розкішне червоне вбрання. Навіть моя зачіска тепер виглядала ідеально.

Поглянувши на дракона, я побачила, що його зовнішній вигляд теж змінився. Замість пошарпаного, а місцями навіть розірваного одягу на ньому тепер був новенький розкішний костюм.

Подякувавши  жерцю, ми з Ерданом, перезирнувшись, рушили до вівтаря.

Навіть не знаю, чому моє серце так шалено почало калатати. Це ж лише формальність, без якої нам обом не вижити, а не справжній шлюб.

Жрець сказав нам взятись за руки і я важко зітхнула, поглянувши на клятого дракона.

П'ять років назад він зруйнував моє життя і відібрав все, чим я дорожила, а тепер ми з ним стоїмо біля вівтаря. Це точно якийсь злий жарт долі.

Ердан Валькрейн взяв мене за руку і я відчула, як табуни мурашок побігли по тілу.

Я ненавиджу цього зухвалого, впертого і безжального дракона, але маю терпіти його цілий рік і жити з ним під одним дахом. Чого тільки не зробиш заради того, щоб вижити...

Жрець перев'язав наші руки фіолетовою стрічкою і почав шлюбний обряд.

Мене кидало то в жар, то в холод, а в якусь мить навіть перехопило дихання.

Коли жрець промовив наші імена, на вівтарі тієї ж миті спалахнуло яскраве полум'я.

Стрічка, що зв'язувала наші з драконом руки, зникла. Натомість у нас на зап'ястях з'явились древні руни фіолетового кольору.

- Магія древніх поєднала вас. А тепер поцілуйтесь, щоб завершити обряд, - промовив жрець.

Що?! Цілуватись з ним?! Як я можу цілувати того, кого мало не щодня мріяла прибити сотнею різних способів протягом останніх п'яти років?!

- А можна якось обійтись без поцілунку? - невпевнено запитала, - з надією дивлячись на жерця.

- Ні! - суворо відповів той, невдоволено піднявши брову.

Я й не зрозуміла, коли встигла опинитись в міцних чоловічих обіймах, а щойно хотіла обуритись, дракон поцілував мене.

Тисяча чортів і демонів! Та я зараз  таке йому влаштую... Таке влаштую...

Подібного зі мною  ще ніколи в житті не було, щоб від звичайного поцілунку, підкосилися коліна і запаморочилося в голові.

А ще я мало не замуркотіла наче кішка, коли його руки міцніше обійняли мене.

Ну це вже ні! Не вистачало мені ще запасти на цього лускатого і крилатого гада!

Психанувши, я вкусила його за губу.

Щоб не загубити книгу, додавай її до бібліотеки та підписуйся на автора. Щоб це зробити, потрібно зареєструватися на Букнет. Це дуже легко і швидко зробити. Успіхів, гарного настрою і здійснення всіх мрій.