Глава 26

Після тренування мене попросив містер Дуглас розбирати м'ячі. Я залюбки согласилась і пішла їх збирать. Ззаду я почула що хтось йде. Я обернулась і побачила Раяна він вже був переодягнений.

– Принцеса і здались тобі ці м'ячі – я збирала їх дальше, ігноруючи його – тебе підкинуть принцеса? – я закінчила збирать всі м'ячі і пішла в сторону вихода із спортзалу але мене спіймав за руку Раян – постій, що сталось? 
– Хіба тобі нема кого везти додому? – я відповідаю йому питання на питання. І дивлюсь йому в очі. Вони такі чарівні, чорні як смола так і хочеться у них заблукати.
– Це ти про кого, принцеса? – питає він у мене.
– Боже, от навіщо тільки дурня із себе робить, я про Ніку – кажу йому і він вдивляється мені в очі. 
– А шо з нею? – питає він якось скептично.
– Мені сказали що ти вчора із нею заявився як і сьогодні, так іще вона поцілувала тебе – кажу йому і забираю свою руку із його хватки. Він усміхається мені своєю посмішкою.
– Ти ревнуєш принцеса? – я пирхкаю. І закочую очі.
– Ні, нащо мені це, просто ми поцілувалися і якось це для мене странно – кажу йому і відводжу очі від нього.
– Ти ревнуєш мене – вже не питає у утверджує, він піднімає моє підборіддя щоб я подивилась на нього – тебе, принцеса, обдурили такого не було, це все Ніка підготувала – я кліпаю і не можу зрозуміти.
– Стій, так мені Еліза дзвонила і сказ.. – вона підговорила Елізу, от стерва. Та і Еліза не промах, мене обманювати.
– Так принцеса, вона тебе зрадила – я всеодно не вірю, що вона могла мене обманути  – ну так а зараз поїдеш?
– Поїду – кажу йому похмуро і йду. Він сміється і доганяє мене та обіймає за талію. А я і не скидаю його руки, нарешті я знову відчуваю його тепло.

Раян почекав поки я перевдягнусь і ми вийшли разом на подвір'я. Вже була глибока ніч але вона була тепла. Я подивилась на нічне небо вкрите зорями. Я помилувались трошки і пішла слідом за ним. Він дістав мені шлем і став сам мені одягати його, а я і не заперечувала. Він сів а я за ним слідом.
– Держись Принцеса – і я обвела руками його талию і ухватилась. Ми їхали нічним містом, не було ні машини. Ми могли б розігнатися але Раян пам'ятав що я не люблю швидкість. За що я йому вдячна. Ми заїла до мого під'їзду.

– Дякую до підвіз – кажу йому і знімаю сама шлем.
– Нема за що Принцеса але ж де оплата? – питає він і знімає теж свій шлем.
– Яка іще оплата, облізеш – кажу йому але він схилив голову. Я закотила очі але  підійшла до нього і поцілувала у щоку.
– Ну принцеса – каже він і бере мене за руку і нахиляє мене до себе і цілує у губи.

Я не стала від нього відходить мені був потрібний цей поцілунок, я відкрила рот і він проник своїм язиком до мене і почав мене глибше цілувати. Я підійшла до нього іще блище і обвила свої руки навколо його шиї. Він хаотично водив свої руки по моїй спині.

Ми відсторонились один від одного, у мене шалено билось серце. Ми притулились один до одного лобами. У нас обох збилось дихання. Він підняв погляд і знову поцілував мене але це був простий поцілунок.

– На добраніч принцеса, до зустрічі завтра – каже він мені відсторонившись.
– На добраніч – кажу йому і цілую його також і відходжу, він надягає шлем махає мені і їде.