Глава 18

– Що ти вже задумала – питає вона мене, я підсуваюсь трошки ближче.
– Я хочу щоб ти зняла відео – кажу їй.
– Стоп, це все було підстроїно – вона розширила свої очі.
– Так, я бачила як вона свої ноги під твої підсуває.
– От гадина, що занять треба?– я усміхаюсь і кажу.
– Як вона інший раз буде когось так підставлять – кажу їй – тільки бери телефон не зразу коли я піду це приверне багато уваги і вони щось запідозрять.

 Трошки пізніше дістань, не думаю що вони зразу будуть когось зливать – кажу їй і встаю. Вона хватає мене за руку.

– Якщо ти зробиш так що наступна будеш ти, я тебе із твоєю ногою викину своїй собаці – каже вона мені а я на це усміхаюсь.
– Ми іще побачимо – і йду на поле – план міняється, я стану на місце Елізи, Діана на моє місце а Трейсі ставай на подачу – вони зробили як я сказала і гра почалась.

                                         ***
Другу гру ми програли, це була дуже велика помилка, але вже нічого не вдієш. На наступну гру у мене є всі надії. Тому ми зараз стоїмо і слухаємо те що каже нам містер Дуглас.

– Я здивований, принцесастала на місце Віки – підходить до мене ззаду Раян.
– А що тут дивного, вона пішла а мене призначили не бачу тут нічого дивного – відповідаю йому.
– Я бачу принцеса що ти щось задумала, але хоть що це було, не наражай себе на небезпеку – я повертаюсь до нього і він дивиться на мене своїми чорними як ніч очима.

– Ти за мене хвилюєшся? – усміхаюсь я йому. Повторюю йому запитання яке він мені поставив декілька днів назад.
– Не думаю що це хвилювання, більше похоже на попередження – я усміхаюсь.
–" без цього ніяк, я вже все вирішила"– подумки відповідаю йому, але він цього не чує. І тоді за цим свистить свисток і ми йдемо всі на поле.
– Я тебе попередив принцеса – каже мені на кінець Раян.

                                       ***
13:17 ми програємо, всі на нервах, я не можу їх якось підбадьорити. Та якби мене хтось міг підбадьорити. Вони і досі не роблять оцих своїх нападів, щоб покалічити когось із моєї команди.

Я бачу що вони розігрують м'яч і хочуть вдарити, я підбігає до сітки щоб поставить блок. Підстрибую, виставляю руки і відчуваю як б'ється об мої руки м'яч і летить на їхню сторону, я приземляюсь на ноги і відчуваю гостру біль у правій нозі. Я падаю від тієї болі яка пронизує мою ногу. Я ледве стримую сльози які хотіли вирватися, гру зупинили і всі стали навкруги мене.

Прийшов лікар і щось сказав комусь, але я не чула від дзвона в ушах яка грає у мене. Мене підняли і я відкрила очі щоб подивиться хто це, то побачила що це був Раян.

– А я тебе попереджав принцеса – каже він мені і саджає поряд із Елізою.
– Що я тобі там говорила про собак своїх?– каже вона мені.
– Давай трошки пізніше, тільки біль трошки мине – до мене підходить лікар і лагідно замотує мою ногу у еластичний бинт.
– Я надіюсь ти все зняла?– питаю її коли трошки біль заглушилась.

– Ображаєш, там все видно як із супутника – відповідає вона мені і дає телефон. Я відкриваю відео і там все було видно як та дівчина підставила мені свою ногу і із-за неї я підвернула свою.
– Ти найкраща, я тобі це казала? 
– Ні, але я і так  це знала – я усміхаюсь на цю пред'яву