Глава 8

Коли я казала хлопцям шо буду спать, я була впевнена що коли прийду додому я впаду і буду спать. Але кудись мій сон подівся. За вікном вже 9 година ночі. Я подумала і вирішила підти у парк походить, подихать повітрям можливо тоді зможу бистро заснуть.

Я вийшла і попрямувала у ближній парк який був біля моєї квартири. Всюди були ліхтарі тому мені було не так страшно. Я вдягла свої навушники і включила музику.  Підійшла до лавочки та сіла на неї. Закрила очі і я попала до себе в голову, де крились всі питання на які я хотіла мати  відповідь і на які я вже ніколи не відповім.

Поки я думала про все що можна, я не помітила як до мене хтось підійшов. Коли я відкрила очі переді мною стояв собака породою Ротвейлер.

– Привіт? – звертаюсь я до собаки – і хто тебе тут покинув? – підсуваю я руку до нього щоб погладити – де твій господар? – я починаю гладити його за вушком, де всі собаки і люблять, він закриває очі від задоволення. Я гладила поки не почула голос який шукав когось. Цей голос мені був дуже знайомий. 

– Лорд! – кричить чоловік і підходить до мене – Лорд ось ти де, куди ж ти так зірвався – каже Раян. Не думала що побачу його тут у такий час. Я гадала він зараз розслабляється із своїми друзями. 
– Значить ти Лорд – звертаюсь я до собаки, не перестаючи гладить його– не думала тебе тут побачить – тепер звертаюсь до його господаря.
– Так само як і я тебе. Тут завжди було безлюдно – відповідає він мені, і я піднімаюсь на ноги, бо сиділа біля Лорда і гладила його.

– Я гадала ви зараз усі там веселитися, як мені казали хлопці – кажу йому, і ми йдемо вперед разом у трьох.
– Я не усі, вони самі по собі, не завжди ж мені очолювати їхню банду – відповідає він мені. Ми йшли у повній тиші.
– Лорд? Як банально – дивлюся я на собаку – але йому підходить – усміхаюсь і гладжу його за вушком.
– А ти чого так пізно тут гуляєш – його темні очі звужуються коли дивиться на мене.
– Мені не спиться, тому вирішила трошки прогулятись – сказала я правду  – ладно мені вже пора, приємно було погуляти.
– Ну кому як – відповідає мені він. Я на це закотила очі. 
– Я взагалі-то зверталась до Лорда, він більше був радий ніж ти – сказала йому і погладила Лорда за вушком.

Розвернулась і пішла. Даже хвилини не пройшло як я чую матері слова а за ними що хтось біжить ззаду. Обертаюсь і бачу як Лорд біжить до мене а за ним його господар.

– Здається Лорду  ти дуже сподобалась, це дуже рідко він так проявляє інтерес до чужих людей – каже Раян, його плечі то здіймаються то опускаються від бігу. Вони такі широкі що я могла б злегкістю заховатись за ним. І сам він був при формі.
– Ти мені також сподобався – кажу я Лорду і гладжу його.
– Тоді напевно прийдеться йти разом з тобою –каже він і закочує очі.
– Я не проти – відповідаю я йому і йду в напрямку своєї квартири.
– Якщо чесно то я вражений, я не думав що ти так вмієш грати,... до нас приходили декілька дівчат до тебе але вони на довго не залишались. Грають вони не на тому рівні який нам потрібно, тому коли ти прийшла я теж так подумав що ти одна із них.
– Я помітила, як тобі було всеодно – усміхаюсь, а потім позіхаю. І тут я помічаю що ми підійшли до моєї квартири.
– Здається ти втомилася не будемо тебе затримувати, солодких снів принцеса – каже Раян.
– Вам також – кажу і гладжу Лорда за вушком – до зустрічі завтра на тренуванні –Я розвертаюсь і йду до дверей