Глава 6.

Осінній ранок видався холодним, а небо над містом було затягнуте важкими хмарами. Мар’яна повільно пила гарячу каву, спостерігаючи за сумним осіннім краєвидом через вікно. Нарешті п’ятниця і попереду вихідні. Цієї ночі дівчина майже не спала через купу набридливих думок, які заполонили голову. Всі вони крутилися навколо Стаса і це страшенно дратувало. Мар’яна досі не могла повірити в те, що директор «IT-Pulse» виявився кращим другом Микити. Що за дурний збіг? І чому глибоко всередині постійно виникає дивне хвилювання, коли вона бачить цього впертюха? В чорних очах Стаса було щось таке, від чого серце дівчини щоразу починало сполохано тремтіти в грудях. Але образа все ж таки залишалася.

Опинившись зі Стасом в машині, Мар’яна знову відчула дивне хвилювання, яке відгукувалося приємним теплом десь глибоко в животі. Дівчина суворо нагадала собі, як холодно Стас поводився з нею на співбесіді, але навіть це не допомогло. Чомусь зараз вона вже просто не могла злитися на цього чоловіка. Натомість виникло дивне бажання поговорити відверто. Мар’яна сама не розуміла, чому раптом вирішила відкрити Стасу свої думки. І тепер дуже шкодувала про це, бо відчувала, що він її пожалів. А жалості до себе Мар’яна зовсім не хотіла. Повернувшись додому, вона зателефонувала сестрі та розповіла про нову пропозицію Стаса. Валя порадила погоджуватися, але сама Мар’яна сумнівалася і майже до ранку міркувала над тим, що робити далі.

Збираючись в університет, Мар’яна одягнула чорні легінси, поєднавши їх з теплою сорочкою-тунікою синього кольору, яка спереду застібалася на ґудзики. Йти в офіс «IT-Pulse» вдруге вона не збиралася. Вчора Стас запропонував їй роботу лише тому, що пожалів. Тепер він буде поводитися так, наче робить їй велику послугу. Мар’яні було нестерпно уявляти це. Краще вже лишитись без роботи! Розчесавши своє довге волосся, дівчина взула кросівки, одягнула куртку та вийшла з дому. Телефон в сумці озвався гучною мелодією вхідного виклику. Діставши гаджет, Мар’яна глянула на екран і з посмішкою взяла слухавку.

— Привіт, Оль!

— Привіт! — пролунав у динаміку телефону веселий голос Олі. — Їду на навчання і помираю від цікавості за тебе! Ну що, який він?

Повернувшись додому після співбесіди, Мар’яна була дуже засмучена. Хотілося поговорити з кимось, тому вона одразу зателефонувала найкращій подрузі та розповіла їй про свою невдалу спробу влаштуватися на роботу за фахом. Олю неймовірно обурила поведінка директора «IT-Pulse», але вона порадила Мар’яні не звертати увагу на перший невдалий досвід і продовжувати пошуки. А під кінець розмови Мар’яна обмовилася, що ввечері нарешті познайомиться зі Стасом. Олю дуже зацікавила ця новина, тому було зовсім не дивно, що вона хотіла дізнатися всі подробиці цього знайомства. Дорогою до автобусної зупинки, Мар’яна переповіла дівчині події вчорашнього вечора та сказала, що отримала від Стаса повторне запрошення прийти в офіс.

— Здуріти можна! — вигукнула Оля. — Оце збіг! Тож цей Стас тепер твій бос?

— Ні, він мені не бос! — Мар’яна зайшла в автобус, який саме під’їхав до зупинки. — Бо я більше не піду в «IT-Pulse».

— Як це?! — здивувалася Оля. — Але ж… Хіба ти не хочеш працювати там?

— Не хочу. Бо Стас запропонував мені цю роботу лише із жалості.

— А може він зрозумів, що ти дійсно будеш гарним спеціалістом?

— Це навряд! — хмикнула Мар’яна. — Я не піду туди, Оль! Не хочу ще більше ганьбитися. Я і так вчора занадто відкрила перед Стасом душу… Сама не знаю, що на мене найшло.

— А я знаю! — хитро протягнула Оля. — Він сподобався тобі!

— Хто? Стас?! Не кажи дурниць! Я ще в житті не зустрічала чоловіка з такими величезними тарганами в голові! Не хочу працювати з ним! І не буду!

— Мар’янко, ти мене дивуєш! Куди поділася моя впевнена в собі подруга, яка ніколи не відступає від мети?! Ти ж хотіла роботу за фахом, а тут такий шанс! Ти мусиш піти! Покажи Стасу, яким крутим програмістом може бути білявка! 

Розмова з Олею породила в голові Мар’яни цілу купу сумнівів. Приїхавши в університет, дівчина піднялася на другий поверх та увійшла в кабінет, у якому мала проходити перша лекція. Вадим вже сидів за партою на своєму звичному місці. Мар’яна підійшла до друга та привіталася з ним, сідаючи поруч.

— Ну що, Мар’янко? Як твоя вчорашня співбесіда? — запитав хлопець.

Дівчина зітхнула та почала розповідати. Вадим слухав мовчки, проте на його обличчі час від часу з’являлася посмішка, якої Мар’яна не розуміла. Почувши про повторну зустріч дівчини зі Стасом і його запрошення знову прийти в «IT-Pulse», Вадим промовив:

— Дивовижний збіг обставин! Знайомство у вас вийшло не дуже. Але я думаю, що далі все буде добре. Вітаю з успішним працевлаштуванням!

— Ти жартуєш?! Я не піду туди ще раз! — буркнула Мар’яна. — Стас жахливо впертий, терпіти не може жінок в колективі, не вміє слухати та має просто нестерпний характер! 

— От ти наче розумна, а іноді поводишся, як дитина, — Вадим сперся рукою на парту, не зводячи з дівчини веселого погляду. — Мар’янко, а ти хоч на секунду намагалася уявити себе на місці Стаса?

— Навіщо мені уявляти себе на його місці?

— Я тобі поясню. Уяви, що ти керуєш солідною фірмою і хочеш найняти ще одного співробітника. Ти даєш оголошення, знаходиш ідеального кандидата і запрошуєш його на співбесіду. При цьому ти очікуєш побачити розумну та стриману людину, яка хоче працювати у твоїй фірмі. А натомість на співбесіду приходить зухвала білявка, яка зі старту починає насідати на тебе. Ще й каже, що ти поганий керівник. Якою була б твоя реакція на таку поведінку?