Глава 1.

Теплі промені осіннього сонця обережно прослизнули крізь щілинку між шторами та лягли на білосніжну подушку Мар’яни, неначе шукаючи прихистку. Будильник розбудив дівчину ще десять хвилин тому, проте вставати не хотілося. Мар’яна солодко потягнулася під ковдрою та повільно сіла на ліжку, протираючи пальцями очі. Пів на сьому, треба вставати. Кинувши погляд на вікно, дівчина посміхнулася. Схоже, що день знову буде сонячний. На календарі вже середина вересня, але на вулиці досі тепло. Навіть дерева ще зелені та лише де-не-де починають фарбуватися в яскравий жовтий колір. Мар’яна не любила дощ та похмуру осінню погоду, яка завжди навіювала легкий сум. Проте обожнювала сонячні та трохи прохолодні осінні дні, коли можна було досхочу милуватися золотистими барвами та дихати терпким прозорим повітрям, в якому добре відчувалися аромати сухого листя.

Відкинувши ковдру, Мар’яна опустила ноги з ліжка, взула м’які капці та підійшла до дзеркала, яке висіло на стіні спальні. Симпатична піжама з коротких шортиків і топу гарно сиділа на стрункій фігурі дівчини, підкреслюючи тендітну талію та спокусливі вигини грудей. Довге біляве волосся Мар’яни було трохи розпатлане після сну і виглядало кумедно. Дівчина посміхнулася своєму відображенню, від чого її блакитні очі спалахнули веселими іскорками. Просто красуня! І чому на голові щоразу хаос після сну? У Валі теж довге волосся, проте зранку воно виглядає набагато охайнішим, а не стирчить на всі боки! 

Згадавши старшу сестру, яка на початку жовтня повинна була вийти заміж за свого боса Микиту, Мар’яна знову посміхнулася. Валя зараз світиться зсередини якимось особливим сяйвом щастя. А Микита буквально пилинки здуває зі своєї нареченої та з такою ніжністю називає її Попелюшкою. Він ніколи не скривдить Валю та зробить все, щоб вона була щасливою. Мар’яна щиро раділа за сестру, активно допомагаючи їй з підготовкою до весілля. Шкода лише, що батьки не дожили до цього дня та не можуть розділити з Валею радість святкування… Блакитні очі Мар’яни на секунду наповнилися сумом, але вона рішуче прогнала смуток та рушила до ванної.

Батьки залишили Мар’яні та Валі трикімнатну квартиру, в якій сестри мешкали разом. Проте невдовзі після знайомства з Микитою Валя переїхала жити до нього. Мар’яна досі не могла звикнути до того, що тепер живе сама. Вона намагалася нікому не показувати цього, але щоразу відчувала легкий сум, коли поверталася додому. Без Валі у квартирі було дуже незвично та порожньо.

Мар’яна швидко прийняла душ, одягнула халат та прийшла на кухню. Діставши з холодильника пакет молока та відшукавши на полиці кухонної шухлядки коробку з вівсяними пластівцями, дівчина нашвидку приготувала собі сніданок і зварила ароматну каву. Взявши ложку, Мар’яна сіла снідати. Ввечері треба зайти в магазин за продуктами. Згадавши, що на її банківській картці залишилася не така вже й велика сума, Мар’яна насупилася. З навчанням і підготовкою до весілля старшої сестри зовсім не вистачає часу на пошуки роботи. Треба терміново розв’язувати цю проблему! Щойно Мар’яна про це подумала, як її телефон, що лежав на столі озвався коротким звуковим сигналом. Взявши гаджет до рук, дівчина побачила повідомлення від банку про надходження на її картку солідного грошового переказу. Прокляття, ну це вже ні в які ворота не лізе! Мар’яна роздратовано набрала добре знайомий номер та почала чекати, слухаючи довгі гудки.

— Привіт, Мар’янко! — пролунав у динаміку спокійний голос Микити.

— Я ж просила не робити цього! — сердито вимовила дівчина.

— Чого не робити?

— Припини, Микито! Ти чудово знаєш про що мова! Скільки ще ти будеш кидати мені гроші на картку?!

— Стільки, скільки буде треба, — спокійно відповів Микита. — Ти студентка і поки що не маєш власного джерела доходу. А гроші потрібні всім.

— Мені майже двадцять три! Я вже доросла і сама можу подбати про себе.

— Навіть не сумніваюся! Але допоки не влаштуєшся на роботу за фахом, твоїм фінансовим забезпеченням займатимусь я. Це не обговорюється! Ще є питання?

— Тільки одне. Як моїй сестрі вдається жити та працювати з таким впертюхом?

— Твоя сестра теж буває впертою. До речі вона передає тобі привіт і нагадує, що чекатиме тебе в ательє сьогодні після обіду.

— Так, я пам’ятаю. Подружка нареченої не пропустить примірку весільної сукні, не хвилюйтеся! Я приїду, — Мар’яна на секунду замовкла та шумно зітхнула. — Микито… Дякую тобі! Поцілуй від мене Валю, добре?

— Зроблю це із величезним задоволенням! Гарного дня, Мар’янко!

— І тобі!

Завершивши розмову, Мар’яна відклала телефон та задумливо подивилася у вікно. Звісно Микита успішний бізнесмен і може собі дозволити фінансово забезпечувати молодшу сестру своєї нареченої, але… Все ж таки дуже незручно брати у нього гроші. Це неправильно! Кинувши погляд на годинник, Мар’яна схопила чашку з кавою, швидко повернулася в спальню та підійшла до свого письмового столу, вмикаючи ноутбук. Зробивши ковток кави, дівчина опустилася у своє компактне крісло перед ноутбуком, поставила чашку на стіл та зайшла на найбільший сайт вакансій. Всі минулі роки вона знаходила підробіток після занять в університеті, влаштовуючись продавчинею в магазин або офіціанткою в кафе. Але зараз потрібна повноцінна робота, яка дасть нормальний дохід. Чому б дійсно не пошукати щось за фахом? В столиці точно повинні бути фірми, які готові взяти на роботу студентку п’ятого курсу!

Мар’яна навчалася в приватному політехнічному університеті, обравши незвичну для дівчат спеціальність програміста. Щоб оплатити таке навчання, Валя взяла кредит, який зараз вже було успішно виплачено завдяки Микиті. Мар’яна намагалася відмовити сестру від кредиту, стверджуючи, що може вступити в інший університет на бюджет на спеціальність менеджера чи фінансиста. Проте Валя не стала слухати цих заперечень та не дозволила дівчині відмовитися від своєї мрії. Мар’яна була розчулена до глибини душі поведінкою сестри, яка весь час дбала про неї після загибелі батьків. І докладала максимальних зусиль, щоб стати гарним програмістом. Зараз Мар’яні залишався останній рік навчання в університеті. Вона була єдиною дівчиною у своїй групі, але обожнювала програмування та дуже хотіла працювати за фахом.