Самопоржертва

Одного разу до мене підійшла Ярослава й попросила дозволу зустрітися зі Станіславом. Я дозволила, Таміла теж з нею пішла. 

Коли дівчата приїхали, то Ярослава подзвонила у дзвінок, який прикріплений до стовпа. Згідно закону людям, які не вигнанці, заборонено заходити на територію, бачитися із жителями поселення можна з дозволу короля чи королеви. Я написала письмовий дозвіл, в якому написано кому дозволено бачитися з графом Літенко. 

Вийшов Йосип Юхимович. 

-Доброго дня, мене звуть Ярослава, а це моя подруга Таміла, ми до Станіслава Літенко. 

Дівчина прочтягла дозвіл, мер узяв і прочитав.

-Зачекайте тут, я зараз його покличу. Ти, Ярославо, схожа на свою матір Марію. 

-А ви знаєте мою маму? 

-Я знаю і твою маму, і тата Артема. Ми дружили до того, як мене сюдт вислали. 

-Як вас звуть? 

-Йосип Юхимович. Я ще Ростика маленьким пам'ятаю. 

-Зараз він уже дорослий, у нього є дружина Софія і син Богданчик. А як ваше прізвище? 

-Короткий. 

-Здається, я бачила вас в сімейному альбомі, тільки ви там молодший, точно, згадала, на звороті написано "наш друг Короткий Й. Ю. ". Скажу мамі й татові, що бачила вас. 

-Передавай вітання батькам. Я зараз покличу Стаса, він хороший хлопець, работящий. 

Йосип Юхимович пішов до подвір'я колишнього графа, він кує саму. 

-Доброго дня, Йосипе Юхимовичу. 

-Доброго дня, Стасе. До тебе прийшли твоя сестра Ярослава і дівчина, яку звуть Таміла. 

Літенко помив руки й пішов. 

Коли хлопець дійшов до кордону, радісно сказав:

-Я радий вас бачити. 

Ярослава обняла брата, не переходячи кордону. 

-Як ти тут? 

-Добре, живу, працюю. За вами сумую. 

А ви як? 

-Я досі живу в замку, Яна вийшла заміж за Макса, ой, тобі це неприємно чути. 

-Мені байдуже, все добре. А як там Женя і Лариса? 

-Чекають на дитину, уже сьомий місяць, буде дівчинка. 

Отак брат із сестрою проговорили годину. 

-Все, бувай, час спливає, - сумно сказала Ярослава. 

-Бувайте, дівчата. 

-Стасе, я тебе кохаю і нікуди звідси не піду, - пристрасно сказала Таміла й обняла хлопця. 

Вона ступила на межу, вийшов Йосип Юхимович. 

-Дівчино, якщо ти зайдеш на територію, де живуть вигнанці, то назад дороги не буде, - попередив мер. 

-А мені байдуже, головне жити зі Стасом, я давно його кохаю, іншого шансу залишитися з ним у мене може не бути. 

Таміла зайшла на територію вигнанців, Станіслав пішов, його сестра сіла в машину.