Записка біля великого каменя

Після зустрічі з Ен я пішла додому через неймовірно красивий парк — Національний парк культури містечка Арізона. Я дуже люблю це місце. Це парк натхнення, зустрічей і кохання.

По дорозі я зайшла до магазину, купила продукти і, діставшись додому з пакуночками, розклала все по місцях. Потім прийняла душ і сіла читати книгу про лікування хворих. Я намагаюся щодня читати — це справді допомагає в роботі, коли я у лікарні поруч із пацієнтами. Трохи почитавши, я лягла спати — завтра мав бути робочий день.

На роботі нічого особливого не сталося. Я раптом зрозуміла, що вже багато років не брала відпустку. Настав час! Тож оформивши два тижні відпочинку, вирішила полетіти на море.

Як це часто буває, у мене не виявилося навіть купальника. Перший день відпустки я присвятила шопінгу — купила розкішний купальник і все необхідне для морського вікенду. Зібрала валізу, придбала квиток — і полетіла назустріч теплу.

Уявіть собі, у літаку я зустріла Ен! Вона була така гарна у своїй формі — виросла з дівчинки у справжню леді. Ми привіталися, і я сіла на своє місце. Ен, як справжня стюардеса, була привітною з усіма пасажирами. Цікаво, чи не страшно їй літати щодня? Треба буде спитати.

Посадка була м’якою. Ми попрощалися, і я вирушила до готелю. Дорога зайняла близько двадцяти хвилин. Прийнявши душ, я лягла відпочити — прилетіла ще вдосвіта, близько шостої.

Прокинулася раненько і пішла снідати. Сніданок був чудовий: пухкі оладки й ароматна кава. Після сніданку я вирушила гуляти й зайшла до затишного кафе. Замовила десерт і кавусю. Інтер’єр мені дуже сподобався — кілька дерев’яних столиків, на стінах картини в морському стилі.

Поки я насолоджувалася кавою, помітила, що хтось у залі спостерігає за мною. Це зацікавило мене. Попивши каву, я пішла на пляж. Море було неймовірне. Я подумки подякувала собі, що все ж наважилася приїхати сюди.

Наступного ранку я знову зайшла в те саме кафе. Воно мені дуже сподобалося. І цього разу я побачила його — білявого чоловіка гарної статури. На ньому була проста футболка й пляжні шорти. Якщо чесно, він мені дуже сподобався з першого погляду.

Я замовила каву та вафельку зі згущеним молоком — смак дитинства. І раптом чоловік, не відводячи очей, підійшов до офіціанта й передав мені десерт… разом із запискою:
«Зустрінемося за дві години біля моря, коло великого каменя».

Цікаво, що буде далі?
Чи прийде Сюзі на зустріч біля каменя?
Читайте в наступній частині 💌