Паралельні світи

Ми живемо у паралельних світах. Їх, як і годиться, безліч. І вони, як і годиться, не перетинаються. Тільки іноді дотикаються один до одного. Короткими повідомленнями у соціальних мережах або по ICQ, нечастими телефонними дзвінками, ще рідшими – поштовими листівками до великих свят. «Привіт! Як справи?» - «Нормально»…

У моєму світі сьогодні на диво погожий, сонячний вересневий ранок. У моєму світі сьогодні крапельки роси від розталої нічної паморозі мерехтять у сонячних променях на круглому листі красолі. У моєму світі сьогодні небо високе й блакитне. Таке високе і таке блакитне, що у нього хочеться шугнути, змахнувши руками, мов крилами. У моєму світі сьогодні повітря чисте й прозоре, прохолодне і наповнене щемким ароматом хризантем і першого опалого листя. Це повітря хочеться вдихати на повні груди. Від нього легенько паморочиться голова… У моєму світі. Сьогодні.

У твоєму світі сьогодні День Міста. У твоєму світі сьогодні вулиці з юрмами святково вбраних людей. У твоєму світі сьогодні сивочолі ветерани у всьому блиску своїх нагород і у всій печалі своїх спогадів. У твоєму світі сьогодні монументи й обеліски всі у квітах. У твоєму світі сьогодні друзі, прогулянка містом і фото на згадку. У твоєму світі сьогодні не знайти вільного місця у переповненому тролейбусі. У твоєму світі сьогодні пішки добиратися додому у сутінках. У твоєму світі сьогодні спогади і щемка осіння ностальгія…. У твоєму світі. Сьогодні.

У моєму світі сьогодні золотава гілка липи стукає у вікно. У моєму світі сьогодні тихо і плавно падає листя з дерев. У моєму світі сьогодні ліс прозорий і урочистий. У моєму світі сьогодні звичайні буденні клопоти. У моєму світі сьогодні чай з тортом без усякої нагоди. У моєму світі сьогодні цілий день крутиться в голові пісня Челентано і від того на душі затишно і трохи терпко, немов від запаху хризантем і першого опалого листя… У моєму світі. Сьогодні.

У Вашому світі сьогодні сонце сходить у легкому серпанку ранішнього туману. У Вашому світі сьогодні дзвони урочисто-велично кличуть вірян до храмів. У Вашому світі сьогодні за вікном шурхотить листя і лунко цокають каблучки по бруківці. У Вашому світі сьогодні звучить флейта і пахне бухарським пловом… У Вашому світі. Сьогодні.

Ми живемо у паралельних світах… Згадала: неевклідова геометрія! У нескінченності паралельні прямі перетинаються! А отже, є надія, що десь там, у нескінченності відстані й часу наші паралельні світи все ж перетнуться! Бодай на день! Бодай на годину!

Я настільки вірю у це і настільки уповаю на пана Лобачевського, що майже щодня, немов закляття, повторюю: «Паралельні прямі перетинаються! Паралельні прямі перетинаються!» А, отже, є надія, що перетнуться і наші паралельні світи!