4 Глава (не завершена)

Тільки-но я вирвався з лап мутантів, у першу чергу зібрав мотузку, у другу через інтерфейс зробив помітку у своїй карті де саме знаходиться ця ущелина, ну і по третє, щоб остаточно замісти сліди свого тут знаходження скинув тіла кротокрисів до ущелени і трохи сховав кров, засипавши піском. Лише після усіх цих дій я зібрався у зворотний шлях.

Йшов швидко чергуючи шлях та легкий біг, тому дійшов до аванпосту дуже швидко усього за півтори години. На посту був змушений затриматись, я шукав спосіб продати органи мутантів та ненав'язливо шукав інформацію про мутантів, що я зустрів в ущелині. З органами вирішив швидко, тут був спеціальний пункт що приймав подібну здобич, ціни фіксовані, але подряпану печінку узяли дешевше, ну нічного я і так в накладі не залишився.

Ви отримали 1200 кредитів. 
Отправник: Пункт прийому біологічних зразків мутованої флори та фауни.

Нда.. З фантазією в них не дуже. Більше часу я витратив на пошук того мутанту і так і не знайшов. Я міг би зекономити купу часу якби одразу подивися логи, які я приховав ще при першій зустрічі з кротокрисами й так і не повернув назад їх видимість, а там я побачив це повідомлення:

Увага! Ви зустріли невідомий вид мутованої фауни! Ви можете дати йому назву!

Увага! Якщо ви доставите тіло нового мутанта, ви отримаєте значну нагороду від наукового відділу!

Так, якщо я правильно зрозумів, то якщо внесу назву, то про новий вид мутантів будуть знати інші. Хмм.. Ні. Поки що притримаю цю інформацію. А тепер треба знайти Зела,  вважаю він зможе допомогти мені налаштувати повідомлення системи.

Поїздка назад коштувала тіж самі сто кредитів, і зайняла тіж самі декілька годин. Тільки-но я вийшов на станції гуртожитків тут же попрямував до холу де тоді зустрів Зела. Озирнувшись я його не побачив,  але інтерфейс каже що він у грі. Тоді я пішов до тих диванів де він мене інструктував і бінго! Він був тут, відпрацьовував чергового новачка. Я трохи почекав, поки він не звільнився і тільки це сталося як я зайняв місце одразу напроти нього. Він сіпнувся, але як тільки мене впізнав, одразу розслабився.

- Що привело тебе до мене так швидко?
- Є питання. 
- Ну розцінки та знаєш,  тож задавай..
- Мені потрібно настроїти інтерфейс, щоб під час перестрілки сповіщення не вилазили посеред обзору.
- Ооо тобто ти всеж таки пішов до пустелі,  і судячи з того, що спорядження при тобі, ти навіть вижив. 
- Ближче до справи. 
- Добре, добре.. Дивись, якщо зайдеш до головного інтерфейсу де позначені твої стати, там у горі в правому кутку є знак шестерні..
...
... Тепер вийшло?
- Ага, тепер вийшло. Дякую за допомогу. 
- Та не безкоштовно ж, тому нема за що.

Я знову перевів йому декілька сотень і вже збирався йти, як згадав дещо ще, що мене зацікавило.

- Підскажи, Зеле, якось можна взламати запаролений бокс?
- Звісно,  для цього потрібен високий навик хакера. Можеш подивитись у терміналі багато хто пропонує свої послуги по взлому. І ще одне, ти начебто людина гарна, тому ось тобі безкоштовна порада: не ходи до пустелі один, раз підфартило, друге підфартить,  а на третій усе втратиш. Але й не йди з тими кому не довіряєш. На мою думку знайди собі клан, що спеціалізується на пустелі та ходи з ними.

Він вже пішов,  а я все ще міркував. Я вже і сам після першого заходу думаю, що мені необхідна група,  але йти до клану я не хочу, да і не можу. В мене свої цілі які наврядчи будуть співпадати з цілями клана. Мені потрібна пауза,  потрібно все гарно обміркувати і краще зробити це у реальності. Тому туди я і попрямував, тобто до своєї кімнати щоб безпечно вийти з гри.

~~~~~~~~~~

Я виліз з сфери і подивився на час, вже була майже шоста вечора, що ж на мою думку для першого ігрового дня вистачить.

Майже кожен день о восьмій вечора я зв'язуюсь з дочкою за допомогою і'соm - це світовий месенджер, він безкоштовний і підтримує голограми. За його допомогою в мене виходить майже кожного дня поговорити з донькою та підтримати її. В мене є дві години, тому не завадило б зайнятись собою.

За ці дві години я встиг прийняти душ, замовити за допомогою дрона їжу і швидко її в себе закидати. Тому к назначеному часу я був повністю готовий. Пішов визов і дешевий голопроектор, що був підключений до стелі відобразив у кімнаті голограму Софі.

- Привіт,  доню, як ти?
...
- Добре, доню, лягай вже спати, тобі завтра на процедури. 
- Добре, татку, люблю тебе!
- І я тебе, сонце.