РОЗДІЛ 3.1 Імперія аграфів.

" А ось і приємна несподіванка. Відкривши очі після сну, я з приємним здивуванням впізнав палати Імперії аграфів. Ну нарешті я вже позбудусь щемливого відчуття безпорадності, що всюди було в мені. Як утікти від цієї замоскаленої Імперії - та нема зараз простішого завдання. Просто ЗАХОТІТИ і закрити очі . Заснеш тут а проснешся Бог знає де і Бог знає в  якому часовому поясі. Це питання для мене вже вирішене. Але потрібно залишити "подарунок" для гоноровито-придуркуватих аграфів. Але і за цим справа не встане. Потрібно їм щось дороге для них знищити чи знівелювати. Так-с  - берем інфу в бібліотеці і вперед!"
 Коли Гор Кукс добирається до фінального вузла системи «День-Ніч», де за логікою Предтеч мав би стояти тонкий молекулярний замок чи магнітний фіксатор міліметр у міліметр, він натикається на повну ахінею. Дві головні плати управління за їхньою секретною технологією з'єднуються так: треба взяти першу високотехнологічну деталь, поставити на неї другу, а потім... звичайним молотком з усього маху вгатити одну в другу, щоб вони заклинили в пазах.
Наглядачі Аграфії пильно стежать за кожним рухом інспектора. Вони чекають, що європейський інженер почне шукати делікатні ключі, калібрувати зазори і збожеволіє від невідповідності. Але Гор Кукс згадує свій дар механіка і пригадує як в минулому воював з китайською сантехнікою і побутовою лабудою.
 «Ах ви ж силумінові саботажники...» — тихо бурчить він собі під ніс.
Він відкидає інтелігентний інструмент, бере звичайний робочий молоток і з упевненим гонором free-man-а вганяє їхній хайтек один в один з першого удару. Контур замикається. Система видає стабільну частоту, а здивовані аграфи лише протирають окуляри від такої суворої синергії галицької сили та їхнього пластикового маразму.
 Коли ж Гор Кукс зникає, аграфські кабінетні гниди намагаються повторити його успіх. Вони знову розбирають вузол, щоб умонтувати туди назад те непотрібне барахло з кулька, яке він викинув. Вони кладуть деталі, беруть свої силумінові молотки і починають гатити. Але оскільки логіки здорової людини в них немає, вони промахуються повз пази, розбивають плати вщент, пускаючи слину від люті, і остаточно хоронять весь оборонний комплекс своєї імперії.