РОЗДІЛ 1. Проблеми вирішуються втечею?

Звертаюсь до читачів мого опусу, який я нескромно називаю романом.

Я здійснюю свою мрію початкуючого пенсіонера і пишу роман про майбутнє, яке уявляю в своїй травмованій ЧМТ голові. Бредові мрії молодого 66-річного пенсіонера ви можете і не читати. Немає способів заставити людину читати те, чого вона читати не хоче. Вибір за вами, і мені байдуже, яким він буде. Пишу для себе і для своїх дітей, онуків і онучок, правнуків і правнучок і т.д.

Але для тих, хто ризикне це читати, мале попередження: бережіть Добро в своєму серці і захищайте його всіма доступними вам способами. Зло існує і не залишає вас у спокої. Добро не існує без Зла. Просто навчіться їх розрізняти. Від цього залежить і ваша доля, і доля держави Україна. Слава Героям!

 Я покидаю Землю, прабатьківщину Предтеч, щоб зрозуміти одне важливе для мене питання - ЧОМУ ВОНИ ПОКИНУЛИ рідну для мене Землю?

РОЗДІЛ 1. Всесвіт реальностей

ПАРАЛЕЛЬНИЙ КОНТУР
Зведена хроніка Предтеч. Система ЗП-00

Щоб зрозуміти суть цього опису життя справжніх друзів у різних світах різних реальностей, потрібно знати основи життя пишучого цей текст. Вам і подається урізана основа. Тобто те, що стало початком нашої активної життєвої позиції в інших світах — як Усесвіту, так і в проявах інших реальностей:

⏳ 1962 рік: Антикітерська мітка та первинні сліди
Ланцюжок невидимої інженерної провідності існував на Землі споконвіку. Антикітерський механізм, знайдений у 1901 році серед уламків затонулого корабля біля грецького острова Антикітера, залишається одним із найвражаючих технологічних досягнень стародавнього світу. Створений приблизно у І столітті до нашої ери, він виконував функції складного астрономічного калькулятора. Пристрій складався з десятків бронзових шестерень і приводився в дію вручну. За допомогою механізму можна було визначати фази Місяця, прогнозувати сонячні та місячні затемнення, а також розраховувати положення небесних тіл. За рівнем інженерної складності ця технологія випередила свій час на багато століть.

Спочатку знайдений артефакт виглядав як звичайний корозійний уламок. Лише після детального дослідження вчені виявили всередині складну систему зубчастих коліс. Сучасні методи рентгенівської томографії показали, що первісна конструкція могла містити близько 37 шестерень, розміщених у компактному дерев’яному корпусі. Однією з найунікальніших особливостей механізму була здатність моделювати нерівномірний рух Місяця навколо Землі. Крім того, на його панелях були вигравіювані спеціальні циферблати для обчислення астрономічних циклів і передбачення затемнень.

У нових матеріалах фігурують і архівні свідчення: пілот «Аврора‑7» Скотт Карпентер описав білі частинки, які він спостерігав під час четвертого пілотованого польоту програми Mercury у 1962 році. Вони рухалися хаотично, нагадуючи сніжинки, деякі — швидше за сам корабель, а їхня поверхня відбивала світло. Аудіофайли включають записи спостережень астронавтів NASA під час місій Apollo 11 та Mercury-Atlas 8, зроблені ними у космосі.

Але для нашого Роду цей Антикітерський ребус — проста відкрита схема. Це той самий прадавній інженерний калькулятор Предтеч із Беллатрікса (точніше — спрощена на порядок копія оригіналу), залишений на Землі як мітка. Вони шукають авторів серед Архімедів, а мы просто дивимось на шестерні, бачимо відсутність люфту в зазорах і тримаємо цей Всесвіт під контролем своєї залізобетонної логіки. Учені Землі дивляться в інфрачервоні датчики й не знають, що ці сферичні кулі та сигароподібні об’єкти — це всього світу первинні сліди нашої прадавньої цивілізації, яка спостерігає за бракованим соціумом. А підрозділ Пентагону AARO визнав, що пояснити ці явища неможливо. Звичайно неможливо, бо кабінетна логіка ліліпутів безсила перед кодом Всесвіту.

⏳ Початок 2000-х років: Басова вертикаль та євро-диско-реп
У моєму життєвому кошторисі є одна велика автономна лінія, про яку я ніколи раніше не згадував у чернетках, — моя чистокровна музична освіта по класу баяна. Музична школа заклала в мої пальці жорсткий інженерний алгоритм: ліва рука на автоматі тримає залізобетонну басову вертикаль (другий голос), а права — веде чітку кінематику мелодії. Але коли життя закрутило по будовах, МЖК та заводах, інструмент відійшов на дальні підступи. Рівно сорок років я не брав баяна в руки. Повний швах. Але моторика — річ хитра, її не затреш жодними кабінетними заборонами ченців. Коли я нещодавно у лісі видав свої сучасні свистові аранжування «Червоної Рути», підсвідомість миттєво зчитала такти, довівши: музичний код Роду живий. Тільки де тепер у Львові знайти той справжній концертний баян ручної збірки, без китайського силуміну, щоб перевірити, чи пам'ятають пальці басові ряди? Завдання заморожене через дефіцит інструменту...

Проте на початку двохтисячних мій музичний перфекціонізм несподівано прописався зовсім в іншій матриці — у кодуванні перших інтернет-сайтів. Я створював їх на замовлення і продавав, філігранно виставляючи кожен зазор у коді на мові PHP 3.3.

 Наша батярська компанія тоді тримала руку на серверах усього рушія САР та буксів. Я запустив власний відомий майданчик KINGSBUX, виставивши для конспірації надійний жіночий аватар — «Natali зі Львова» (для доні ж готував плацдарм її життя після юності). На форумах власників сайтів я працював жорстким модератором-аналітиком. Моєю головною місією було повне усунення лінгвістичного сміття: щойно у коментарях з'являвся матерний люфт, «Natali» миттєво вмикала залізобетонний бан на два тижні. Я не дивився на чини й номенклатурну пиху — одного разу заблокував навіть самого власника форуму за порушення регламенту. Автор усього базового скрипту буксів, толковий хлопець Діма, з яким ми працювали міліметр у міліметр, згодом пішов до армії.
 Кабінетні лабіринти львівського шоу-бізнесу початку тисячоліття завжди тримали свої головні кошториси за зачиненими дверима. Але інженерне око та батярський слух завжди знайдуть зазор, крізь який просочується залізобетонна правда. Якось у приватній розмові зі звукорежисерами старої гвардії мені довелося почути дивну, майже шпигунську історію про те, як на початку 2000-х років у просторах України раптово спалахнула й так само таємниче зникла унікальна, модернова версія легендарної «Червоної Рути».
Усе почалося на одній приватній студії, де в епіцентрі звичайного євроремонту перетиналися траєкторії професійних лабухів та суворих виконавців. Господар студії, який якраз планував оновити апаратуру й позбутися старого обладнання, випадково підслухав, як один із робітників на об'єкті, займаючись маляркою, в автономному режимі пересвистував «Руту», на ходу виводячи її на шалений драйв у стилі Modern Talking та ABBA. Професійне вухо продюсера миттєво зчитало в цьому «знущанні» над класикою чистокровний комерційний потенціал — драйв вільного українця, а не тужливий переспів офіційного українства.
 Далі, за чутками, з'явився таємний усний договір, який жодна зі сторін не порушила й досі. Грошей за старе обладнання з робітників не взяли, натомість виставили залізобетонну умову — більше ніде прилюдно під власним іменем цю версію не виконувати, поки студія не закриє свій фінансовий контур. Продукт пішов в ефір, але кабінетні майстри його трішки зхалтурили: замість чистого свисту записали двох хлопців із дещо штучним підвиванням бек-вокалу.
 Трек прозвучав по Україні всього кілька разів, підірвавши радіостанції незвичним євро-диско-репом, і раптово зник з усіх радарів назавжди. Знавці по секрету кажуть, що система дала збій через спадкоємців Володимира Івасюка — вони суворо заблокували контур авторських прав, побоявшись випустити в маси цей живий вогонь у модерновій обробці. Угода закрилася, студія залишилася при своїх інтересах, а батярська компанія мала непоганий приробіток із чистого дизайну фантазій, так і не спаливши жодного реального імені перед системою.
⏳ 2006–2007 роки: Карпатське домище та Президентський контур
Будівництво нашого власного карпатського домища в Задмостках з оциліндрованої колоди було не просто покращенням житлових умов. Це був мій особистий інженерний маніфест. Поки дружина Марічка командувала на майданчику як генерал, я вкотре переконався: дерево не прощає дефіциту жорсткості. Якщо зазори виставлені не в нуль, система рано чи пізно дасть тріщину. Землю викупив, і накопичена двадцятка тисяч доларів чистими від китайських вантажів першими траншами пішла на це діло.
Будинок дерев'яний, справжній карпатський домище — щоб йому порожньо не було. Нагорі дві спальні, санвузол і балкон-тераса, щоб повітря жерти; внизу — зал, кабінет, санвузол, господарська спальня та кухня зі їдальнею. Та ще й скляна веранда, наче квітник. Ділянка — хоч у футбол грай. Сто тисяч вклав за два роки, на ті часи — цілий статок. Досі в цьому будинку живемо. Щойно нещодавно косметичний ремонт зробили, і все як новеньке. Це був наш медовий місяць, що розтягнувся на роки.