«От і минув рік відтоді, як я прочитав книгу та стався розлом в Авансіті. Увесь цей час я безперервно готувався до поїздки в те підземелля.
Усвідомлюючи, що воно становить таку загрозу, яка навіть не піддається вимірюванню рангами, стає очевидно: я б там просто не вижив. Тому я довів кожну зі своїх характеристик до позначки 250+. Це було важко — довелося постійно ходити в данжі. Але найскладнішим виявилося розібратися з магією. Довівши контроль над нею майже до ідеалу завдяки боям із монстрами та спарингам з авантюристами, я зрозумів, що потрібно працювати над Течією Концентрації.
І мене осяяла геніальна ідея: поєднати її з магією блискавки та розділенням свідомості.
Спочатку я об'єднався з блискавкою дякуючи цьому я можу рухатися дуже швидко і під час цього згадав, що таке душа. Течія Концентрації шукає енергію в просторі, формує з неї ману та перенаправляє її в мене. З кожним використанням цього режиму мої бірюзові судини стають довшими. Через це я вирішив перенаправити цей пошук мани безпосередньо на душу — і мені вдалося її знайти. Вона виглядала як я сам, але спляча й у позі ембріона.
Довго мізкуючи над тим, як використати це відкриття, я вигадав розбудити її. Зробити це вдалося, вливаючи ману в душу під час дії Течії Концентрації. Коли ембріон нарешті прокинувся, настав мій зоряний час — я об'єднав цей режим із розділенням свідомості.
Під час цього процесу я вирішив створити безліч клонів свого розуму й дав їм завдання напрацьовувати удари мечем. Таке ж завдання отримала й душа, поки я сам тілом почав беззупинно махати клинком.
За місяць такої пекельної праці відкрилася нова пасивна навичка для Течії Концентрації — «Всевідчутний удар» (принаймні, так її назвала Книга Статусу). Суть проста: кожна моя атака б'є одночасно по трьох рівнях — по тілу, душі та розуму мого суперника.
Також я продовжував експериментувати з розділенням свідомості й з'ясував: якщо використовувати його на собі, воно майже не забирає мани. А якщо прикріпити свідомість до предмета чи просто дати їй бути у повітрі — витрати мани зменшуються втричі.
Підготовка минула не даремно. Тепер залишається скласти необхідні речі в мішок, вирушити до Форествіля й домовитися з якимось торговцем, щоб той підвіз мене до Кардану».
Кенсей вирушив до міста, а в його очах спалахнули азарт і повна готовність до бою.