Глава 109. Історія повторюється?

Минуло багато років.

У будинку Савицьких знову було людно.

Сьогодні вся родина святкувала двадцятий день народження Микити.

Будинок, який колись Данило і Софія отримали в подарунок на весілля, знову наповнився сміхом.

За великим столом сиділи три покоління родини.

Олег із гордістю дивився на онука.

Софія постійно поправляла святковий стіл.

Данило приймав привітання від друзів сина.

А сама іменинна вечірка поступово переходила до саду, де молодь спілкувалася окремо від дорослих.

Серед гостей був і одногрупник Микити — Максим.

Розумний, упевнений у собі, веселий хлопець.

Він навчався разом із Микитою вже другий рік.

Данило навіть кілька разів бачив його і вважав вихованим юнаком.

Ніхто не помічав, що цього вечора Максим майже не відводив погляду від Аріни.

Вона вже давно перестала бути маленькою "генералшею".

Струнка, красива, впевнена в собі дівчина легко підтримувала розмову з гостями, допомагала мамі й час від часу жартувала з братом.

Максим ловив кожну її усмішку.

Микита помітив це.

— Подобається моя сестра?

Усміхнувся він.

Максим трохи розгубився.

— Вона... дуже цікава.

— Це я й без тебе знаю.

Вони обидва засміялися.

Трохи пізніше Максим вийшов із друзями за ворота будинку.

— Ну що?

Підеш знайомитися?

Запитав один із хлопців.

Максим усміхнувся.

— Побачимо.

— Та годі.

Ти ж завжди казав, що можеш закохати в себе будь-яку дівчину.

Інший друг підхопив:

— А ця ще й донька відомих адвокатів.

Не така вже проста.

Максим мовчав.

— Сперечаємося?

Через місяць вона сама запросить тебе на побачення.

Хлопці засміялися.

— Якщо виграєш — вечеря за наш рахунок.

Якщо програєш — пригощаєш усіх ти.

Максим на кілька секунд замислився.

Потім простягнув руку.

— Домовилися.

Друзі потиснули йому руку.

Навіть не здогадуючись, що цією миттю вони повторили історію, яка багато років тому назавжди змінила життя Данила Савицького.

Максим повернувся до святкування.

Його погляд знову зустрівся з поглядом Аріни.

Вона щиро усміхнулася йому.

Без недовіри.

Без прихованих думок.

Просто як гостю свого брата.

Максим несподівано відчув дивне хвилювання.

Він ще не знав, що це парі дуже скоро перестане бути для нього грою.

Історія починала повторюватися.

Але цього разу ніхто ще не здогадувався, що доля знову готує випробування для родини Савицьких.

І лише життя мало показати, чи зробить нове покоління ті самі помилки, чи знайде в собі сміливість змінити їхню історію.