Глава 48. Справжній ворог

Коли Данило, Софія, Олег та Олександр Мироненко почали розбирати документи до найменших деталей, стало зрозуміло:

мачуха діяла не сама.

Таку складну схему неможливо було побудувати без допомоги людини, яка чудово знала бізнес Олега Савицького.

— Подивіться на ці платежі, — сказав Марек, виводячи на екран банківські виписки.

Усі уважно дивилися на цифри.

Один із рахунків регулярно отримував кошти від підставних компаній.

Ім'я власника змусило Олега завмерти.

— Не може бути...

— Ви його знаєте? — запитала Софія.

Олег повільно кивнув.

— Дуже добре знаю.

На екрані було ім'я:

Віктор Громек.

Колишній бізнес-партнер Олега.

Людина, з якою вони двадцять років тому створювали перші будівельні проєкти.

І людина, яка втратила все після гучного корпоративного конфлікту.

— Він ненавидить мене вже багато років, — тихо сказав Олег.

— Через що? — запитав Данило.

Олег важко видихнув.

— Через власну жадібність.

Свого часу Віктор намагався привласнити частину компанії.

Коли це розкрилося, його усунули від управління.

Він втратив репутацію.

Гроші.

Партнерів.

І відтоді звинувачував у всьому Олега.

Софія переглядала листування.

І що далі читала, то більше холонуло всередині.

— Данило...

— Що?

Вона повернула до нього екран ноутбука.

На ньому була фотографія.

Мачуха сиділа за столиком дорогого ресторану.

Навпроти — Віктор Громек.

Дата фотографії була дворічної давнини.

— Вони давно працювали разом, — тихо сказала Софія.

— Дуже давно, — підтвердив Марек.

І це пояснювало все.

Підставні компанії.

Фінансові схеми.

Спроби знищити фірму Данила.

Атаки на бізнес Олега.

Але найбільший шок чекав попереду.

Серед документів знайшовся проєкт угоди.

Недописаний.

Не підписаний.

Але дуже промовистий.

Після усунення Олега від компанії більшість активів мали перейти під контроль структури Віктора Громека.

А мачуха отримувала величезну частку майна.

У кімнаті запала тиша.

— Вона хотіла забрати все, — прошепотів Данило.

Олег мовчав.

Його руки були міцно стиснуті в кулаки.

Не через гроші.

Через зраду.

— Вона планувала знищити спочатку нас, — тихо сказала Софія.

— Потім компанію.

— А потім мене, — закінчив Олег.

І вперше всі побачили, наскільки близько він підійшов до катастрофи.

Того вечора Данило довго сидів поруч із батьком.

Без сварок.

Без образ.

Як син поруч із батьком.

— Знаєш, — тихо сказав Олег, — якби не ти й Софія, я б ніколи цього не побачив.

Данило усміхнувся.

— А якби не Софія, ми б досі не розмовляли.

Олег теж усміхнувся.

— Це правда.

Тим часом мачуха ще не знала, що її таємний союз із Віктором Громеком майже повністю розкритий.

Вона була впевнена, що контролює ситуацію.

Не підозрюючи, що тепер проти неї працюють не окремі люди.

А ціла родина, яка нарешті навчилася довіряти одне одному.

І саме це ставало її найбільшою поразкою.