Глава 9

Зранку ми з Давидом прокинулись і почали готуватись до університету і школи. Після ванних процедур я думала що ж мені вдягнути. Сьогодні вже достатньо холодно, але у мене був настрій на спідницю. Чорна водолазка, того ж кольору спідниця, ремінь і ботфорти. Волосся просто розпустила, а макіяжу майже не робила: тільки підмалювала вії та брови і прозорий бальзам для губ.

-Давиде, сьогодні виписують Миколу, тому ти будеш жити з ним.- повідомила я, коли вже зібрала наші валізи.

-А ти?- запитав брат і підійшов допомагати мені.

-Я домовилась з Софією, ми влаштуємо піжамну вечірку.- застібнувши свою валізу, обернулась до нього я.

-Тоді все це,- він обвів пальцями наші речі- завеземо до нього в квартиру. Не будеш ж ти в універі,  як в аеропорті тягти оце.- він вказав на мою величезну синю валізу.

-А що?- я взяла її за ручку і почала дефілювати по кімнаті.

Ми з Давидом посміялись і вийшли з номера. Заплативши за декілька днів перебування в готелі, вирушили в квартиру Миколи. В сумку я кинула деякі речі, щоб переодягнутись. Пізніше, я завезла Давида до школи, а сама поїхала в університет. Дівчата вже були біля входу і про щось розмовляли. Вийшовши з таксі, я помахала їм і почала бігти до них, але чиїсь руки на моїй талії зупинили мене так, що я відірвалась ногами від землі. Коли я встала на ноги, розвернулась і зустрілась з смарагдовими очима на пару з єхидною посмішкою.

-Навіть не привітаєшся зі мною?- запитав Кай і притиснувся ближче до мене.

-А на правах кого, я мушу з тобою вітатися?- запитала я без жодної емоції, хоч серце билося швидше. Чому? Напевно тому, що я бігла…Так саме тому.

- Напевно на правах…хлопця?- це було риторичне питання. Чому він так дивиться на мене?

- Хлопця ,якого я недолюблюю, ти хотів сказати?- запитала з саркастичною усмішкою, не можна дивитись так довго один на одного.

-Не злися пупсику.- він взяв прядку мого волосся і почав накручувати собі на пальці. Що це, чорт візьми таке, що він робить?!- До речі…- він не встиг договорити, як якийсь пискливий голос покликав його і він обернувся, тим самим послабивши хватку. Я встигла вирватись і пішла до дівчат.

-Що це було?- майже в унісон запитали вони.

-Дівчата, це дуже довга історія, тому йдемо на пари, а вже в Софії, я все розповім.- вони з недовірою кивнули, а якась сила заставила мене розвернутись.

 Кай старався вирватись з лап якоїсь блонди, а я не стримала сміху. Дві пари пройшли майже не помітно. За розмовами, ми з дівчатами дійшли до  столової. Оля пішла займати місця, я чергу, а Софію викрав Єгор. Є між ними щось, чого ми не знаєм, але і про моє парі вони також, поки, не знають. За думками я ледь замітила дівчат, які вирішили пройти без черги.

-Ем…  Я перепрошую, але тут потрібно чергу перечекати.- сказала я максимально культурно.

-Ну тоді чекай.- сказала блондинка. Це була та сама, яка липла до Кая.

-В твою голову тупо доходить?- з награним співчуттям запитала я-Так от повторюю ще раз. Встала в чергу інакше не буде чим хлопцям підморгувати.

- Та як ти посміла?! Зараз мій хлопець тебе миттю на місце поставить.- вона склала руки на грудях.- Ось до  речі  він іде.- вона помахала комусь за моєю спиною, але я навіть не обернулась.

-Та мені всеодно хто твій хлопець. Встала в чергу!- не витримала і закричала я.

-Що тут відбувається?- запитав Кай за моєю спиною.

-Котику,- ця «леді» підійшла до хлопця і повисла на його шиї.-ця курка погрожує мені.

- Катю, відліпись від мене. – він скинув її і підійшов до мене.

-І де твій мега хлопець?- я приклала руку до лоба і встала на носочки розглядаючи приміщення.

-Так він…- вона легко підняла палець на Кая.

-Любий,- сказала я і повернулась до нього.- ти що зраджуєш мені з цією?- я побачила як він розгубився і різко помотав головою в знак незгоди.- Ну нічого, я знаю, як вибити її з голови- і піднімаючись на носочки, я його цілую. Метелики в моєму животі немов знову зриваються шаленим вихором і я відчуваю приплив емоцій і адреналіну. Кай на мить розгубився, але потім обійняв мене за талію. Після чийогось кашлю, ми завершили поцілунок і дивилися один одному в очі.

-1:1 , прекрасний йолопе.- сказала підмигнувши. Кай почав сміятись, а я вдарила його по плечі щоб замовк. Кай знову мені усміхнувся і пішов. І тільки зараз я зрозуміла, що всі погляди були прикуті до мене.

-Все, закінчилося шоу. Всім смачного- закричала я і пройшла далі.

Коли йшла до столика, всі також дивилися на мене, але я старалась не звертати уваги. Сівши за стіл на мене дивилися дві пари очей. Оля і Софія чекали пояснень.

-Я вам потім все розповім. Гаразд?- запитала я з провиною в голосі. Вони пильно подивилися на мене.

-Ну добре- сказала Оля.

-Ти все нам розповіси. До найменших деталей.- Софія максимально серйозно говорила.

-Добре,- сказала я-  А ти все розкажеш про Єгора.- сказала я піднявши одну брову і простягнувши руку. Вона її пожала і ми почали їсти.

Решту дня промайнули непомітно. Коли водій Олі завозив нас до лікарні, на виписку до Миколи, я подзвонила Давидові. Ми купили кульки і шоколад. Поки хлопці збиралися, я заповнила деякі документи, поговорила з лікарем і купила всі ліки, які потрібно Миколі. Найсмішніше було спостерігати за Олею та Миколою, які дуже мило соромилися розмовляючи один з одним. Пізніше ми роз’їхались: я з дівчатами поїхала до Олі, а хлопці – до Миколи. Вже в будинку, Оля замовила піцу. Переодягнувшись в піжами, ми сіли у вітальній, де був великий телевізор.

-Ну,- сіла біля мене Софія- розповідай.

-Так, ми чекали цілий день – також з нетерпінням лягла мені на коліна Оля.

-Ну тоді, слухайте, - немов казкар розпочала я – Коли я підписувала договір, випадково не дочитала пункт, в якому було вказано, що я і Кай повинні виконувати роль «Закоханої пари» на всіх заходах і журналістами. - тут я зробила паузу та глибоко вдихнувши, продовжила говорити – Після співбесіди Остап Ярославович, мій бос, сказав Каю, щоб той підвіз мене. Я дуже пручалась, але все було марно, тому здалась. Коли ми їхали, він почав «висмоктувати» з мене мої думки, в прямому сенсі цього слова, типу: «То ти мене ревнуєш?», «Тобто я мав тебе поцілувати?» і коли я спитала, що він від мене хоче, цей бовдур не очікувано сказав: «Парі на поцілунки».