Глава 4

POV Луна

Як би я не виривалась, він все одно  притягував мене до себе. Своїми бридкими руками він лапав моє тіло. Були спроби зняти з мене одяг, але в нього це не виходило. Коли я спробувала закричати, він запхав мені якийсь рушник до рота. Від цієї дії в мене почав діяти блювотний рефлекс та я стримувала себе. Хоч я і била його і руками, і ногами - для нього це нічого не означало. Він кинув мене на ліжко і я спробувала втекти:

-Тихо дівчинко, тобі буде приємно. Не варто тікати.- і знову кинув на ліжко. Він почав цілувати мою шию. Я міцно закрила очі і заплакала. Невже я настільки жалюгідна? Чому у мене нічого не може бути добре? Цей бугай влігся на мене так, що аж дихати стало в декілька раз важче. Він хотів вже поцілувати мене в губи, як тут двері виламуються і з мене зняли цю «ношу». Не дивлячись в той бік, де гамселять того чувака, я немов маленьке цуценя, забилась в кутку і тихо плакала.

- Щоб я ніколи більше тебе не бачив, особливо поряд з нею.- почула я знайомий голос. Розплющивши очі я побачила як того хто хотів мене зґвалтувати виносять, швидше за все, його дружки. Я глянула на свого героя.

-Ти?!

- А ти кого хотіла?- з наглою усмішкою до мене підходив Кай. Не знаю що на мене найшло, але я одразу кинулась йому в обійми. Він ніжно обійняв мене у відповідь. Його трохи збите дихання і калатаюче серце заспокоювали мене. Він ніжно гладив мене по голові. Знехотя, але я відійшла від нього і витерла сльози.

- Дякую тобі, ти мене врятував. І я навіть не знаю, що б я без тебе робила.

- Це твій сарказм чи ти реально вдячна?- я грізно на нього подивилась і вже замахнулась щоб вдарити його в плече – Все, зрозумів. Не злися, пупсику.- сказав з його фірмовою посмішкою і взявши за руку потягнув на низ.

-Знаєш, в мене після цієї ситуації вивітрився алкоголь. Пішли вип’єм?- я подивилась на нього очима кота з мультика «Шрек»

-У-ух, який в нас бойовий пупс-сказав він та зупинився- та я вважаю, що після цієї пригоди тобі потрібно легенько підправити макіяж.

-Тобто ти натякаєш, що я страшна без макіяжу- я підійшла до нього впритул і подивилась в його смарагдово-небесні очі.

-Ти прекрасна в будь-якому вигляді, пупсику- і я все ж таки вдарила його в плече – та гаразд, я тебе почекаю під дверима, але на довго не затримуйся, пупсику.

Байдужим поглядом я глянула на нього і розвернувшись в бік вбиральні рушила туди, та Кай, судячи з усього, не хотів мене відпускати, тому дуже впевнено зайшов в дамську кімнату, і спершись на стінку дивився, як я приводжу себе до ладу. Було цікаво, коли я через дзеркало зазирала йому в очі, а він вирівнював спину і гордо робив вигляд серйозного охоронника. За п’ять хвилин я закінчила робити макіяж, трохи зробила його ніжнішим ніж той, що був раніше. Поправила свою зачіску і обернувшись пішла до Кая. Він зосереджено оглянув мене і усміхнувшись своїм думкам відкрив переді мною двері і я кивнувши пішла на кухню. Я подумала, що він кудись пішов, але ні, він наздогнав мене і ми разом увійшли до кухні.

-Луно, де ти була? – підбігли до мене подруги- З тобою все гаразд?

- Все добре, я вам потім розповім, але зараз мені терміново потрібно випити- дівчата зрозумівши, дали мені якийсь дуже солодкий коктейль і ми вирішили потанцювати. Кай з нами був лише на кухні, тому під час танцю я постійно оглядалась.  Коли пройшло декілька треків, я сама повернулась на кухню по щось для себе і дівчат, та коли я проходила повз одного коридору, я побачила двох людей які відверто цілувалися. В них я впізнала Дашу і……Кая. Швидко, щоб мене не помітили я пройшла на кухню і притулилась до стіни. От же ж, бабій. Одну рятує, іншу цілує, а з іншою взагалі спить.  В одну секунду мані стало все одно і на нього, і на всіх інших. Цілує так цілує, яке мені до нього діло, тому взявши 3 бокальчика червоного напівсолодкого я з гордо піднятою головою пішла до свого тріо. Трішки ще потанцювавши і випивши ми подякували Єгору (це власник будинку і друг Софії та Кая) та вийшли до мого брата, який вже чекав щоб завезти кожну з нас додому. Оля коли ми під’їжджали до її будинку заснула тому Микола був змушений її занести туди. Я завжди вірила, що в них є якась хімія. Поки Миколи не було Софія жалілася на Єгора, який після того як вони поцілувались танцював з якоюсь ш….дівчиною. Два чоботи пара, як то кажуть. Після того як ми завезли Софію брат розповів, як відбувалася вечеря. Якщо коротко то, Микола посварився з татом через Людмилу, тому він буде тимчасово(можливо) жити у себе в квартирі, яку ми з татом подарувати йому на 18-ти річчя. Давид також посварився зі всіма, бо захищав Колю. Дурдом веселка – вічна програма у нашому домі.    

Коли я прийшла додому на годиннику було 3:25. Знявши взуття я пішла на кухню за стаканчиком води. Впевнена, що зранку мені буде не солодко. Та яке в мене було здивування, коли на своїй кухні я побачила якогось хлопця, який лежав на дивані в обнімку з моєю «сестричкою». На всякий випадок сфотографувала цю картину. Після цього піднялась до себе в кімнату і впала на ліжко. Як же багато всього відбулося за цей вечір: мене чуть не зґвалтували та мене врятував той придурок Кай, а я як слабка духом дівчинка кинулась йому в обійми. Дура, просто дура! Прийнявши в душ і змивши з себе увесь цей бруд, я лягла на своє ліжечко і обняла подушку. Сон ніяк не хотів приходити до мене, і я до ранку просто пролежала на ліжку втупивши свій погляд на портрет нашої сім’ї (мама, тато, брат і я). Навіть не замітила як почало світати. На диво весь випитий мною алкоголь навіть не дав про себе знати, тому я легко встала зробила всі ранні процедури і пішла на пробіжку. Як не як це важливий день для мене…

POV Кай

Коли я приїхав під будинок Єгора, ще нікого не було. Зайшовши в порожній будинок я побачив, що вже все готово і подався на пошуки друга, та як виявилось він знайшов мене першим:

-Кай! Здоровенькі були друже, ти як?-потиснувши мені руку, друг потягнув мене на кухню.

-Та потроху,- я лише недавно переїхав з Києва до Львова. Насправді причини досить цікаві. Так як я син впливового бізнесмена - мій батько вирішив відкрити філію ще й тут. З Єгором ми знайомі з дитинства, незважаючи на відстань ми найкращі друзяки і навіть додумувались робити різні капості і в столиці, і у місті Лева – Пам’ятаєш ми вчора зіткнулись з одною дівчиною…Луною здається?- він кивнув і якось дивно усміхнувся – Вона сьогодні буде?