Пролог

— Стій! — Макс хапнув мене за зап'ястя.

Я вже смикнулася, щоб скинути його руку, як раптом погляд спіткнувся об знайому постать.

Сергій.

Він тут?! Давно чи тільки-но підійшов? Один чи з кимось? У голові миттєво спалахнула тисяча запитань, але головною лишалася тільки одна думка — він бачить мене.

Ткаченко стояв ближче до виходу, невимушено спирався спиною про стіну й схрестив ноги. У руці — бокал із віскі чи чимось подібним, кубіки льоду ледь побрязкував на дні. І цей погляд... Важкий, крижаний, прикутий виключно до мене. Можна було навіть не питати, що він про мене думає — все було чітко написано на його обличчі. Його бісів погляд прошивав наскрізь, мов рентген, змушуючи почуватися беззахисною, дурною і ще Бог знає якою.

— Оль, ти чого застигла? — новий знайомий смикнув мене за руку й закружляв у танці.

Стрімкий оберт на триста шістдесят градусів — і я знову різко повернула голову до дверей. Пульс гупав у скронях, змагаючись за гучністю з глухими басами.

Він досі дивився.

«Ткаченко, тобі що, більше зайнятися нічим?!» — кортіло гаркнути на весь клуб. Але разом із хвилею роздратування в жилах спалахнув чистий, нерозбавлений адреналін.

Ще один поворот — і наші погляди знову зчепилися, мов оголені дроти під напругою.

Що ж, дивися. Дивися і божеволій від ревнощів.

Я повільно піднесла руку до потилиці й одним рухом стягнула тугу резинку. Волосся важким шовковим каскадом розсипалося по плечах і спині.

— Ух ти… — видихнув Макс, ледь не збившись із ритму.

Ну як тобі, Сергію? Подобається?

Плавний вигин стегон, млосний погляд через плече — лише на секунду, аби переконатися, що він досі там, у напівтемряві, і не звів з мене цього свого важкого погляду. А тоді — ще один повільний, зухвало-провокаційний рух у такт музиці.

Я танцювала тільки для нього. Відкидала волосся, вигиналася всім тілом, відчуваючи, як шкіра буквально палає під його прицілом. Рухалася в обіймах Макса, але подумки торкалася тільки Ткаченка.

Алкоголь уже щосили вирував у крові, змішуючись із адреналіном. Ця п’янка суміш остаточно прала всі перестороги, роблячи мій танець відчайдушним, зухвалим і небезпечно сміливим. 

Привіт, мої хороші!

Рада вітати вас на сторінках моєї нової історії. Давненько я не писала про стосунки молодих людей, а з героями-студентами взагалі вперше вирішила зробити цілу книгу.

Дуже сподіваюся на вашу вау-підтримку! Сердечка й коментарі неймовірно мене тішитимуть, надихатимуть писати далі та допоможуть книзі стати помітнішою на сайті.

Бажаю всім приємного читання. Наша нова історія починається!