5.1

Ну і як тепер спокійно дивитися в очі Артему. Ще втікаючи від хлопців я про це не задумувалася, як і коли лягала спати та прокинулася. А зіткнувшись з ним лобами наступного дня зазначила, що він дивно на мене поглядає, наче щось очікує від мене. Але що? І ще одна дивина, Артем ніби шукав найменшого натяку щоб доторкнутися до мене. Та що з ним, в біса, коїться, я його геть не впізнаю. І зі мною в ті моменти, що коїться, я починаю ніяковіти, та хай тебе качка копне. Ще й Тимур ходив зло зиркаючи на нас, навіть якось ображено. А чим він вже невдоволений? Показилися вони чи що?

Лєрка мені нічого не розповіла, що ж трапилося в кімнаті Стаса, тільки короткий звіт - "мене зловив той гамнюк". І все, а далі самі думайте, що там падало, і чому було стільки крику та вереску, ще й Стас з розцарапаною фізіономією, ах красунчик. Трохи подумавши, Лєрка об'явила Стасу бойкот. Підійшла до нього на терасі, коли ми чай пили, дала запотиличника і сказала.

- Я тобі, дурбецел, об'являю бойкот, зрозуміло! - тицьнула в носа пальцем, і гордо розвернувшись хотіла піти.

- Скажена!

Стас, розветаючись, випадково зачепив Лєрку, та так що вона ледве не поцілувала підлогу, а коли ловив її, то гепнувся сідницями добряче і ледь стілець не розтрощили вони разом. Зрозуміло, що замість бойкоту була добряча лайка, і мовчанки від них ми не дочекалися, а вже хотілося трішечки тиші, ну хоча б крапельку. Та що коїться з нами усіма? Здичавіли вдалені від цивілізації, чи що?

Так потрібно рятувати ситуацію, інакше буде біда.

Тут як рятівник з'явилася баба Нюра зі смаколиками та молочком. Якраз вчасно, інакше Лєрка Стаса задушить, і скаже що так і було.

- Ой, діточки, а що ви так оплачуєте? У когось животик болить? - занепокоєно поцікавилася баба Нюра, зацікавлено поглядаючи, як Лєрка на карачках злазить зі Стаса. - Хлопче, тебе котик мій поцарапав?

- Доброго дня, бабусю! Та ні, не ваші, тут кішечка одна, Скажена, пробігала, хвостиком махнула, та лапкою дряпнула, - скоса дивлячись на Лєру, розповів свою страшну історію Стас.

- То якщо скажена, потрібно гарненько обробити, мало що, а може вона заразна, - на цьому слові, ми ледве не подавилися чаєм, - а от не потрібно сміятися, це все серйозні речі, потрібно слухати, що баба говорить. Лєрусь, іди допоможи хлопцеві.

І що робити, щоб не витрачати часу на суперечки з бабою Нюрою, Лєра підкорилася, адже знала, що бабця не відступиться.

- Ідемо, бідоттє, а то ще скаженим станеш, і всіх кусати почнеш.

- Від скаженої чую, - тихенько відповів Стас, щоб баба Нюра не розчула, і додав, - ще обробиш і слід від своїх зубок, пам'ятаєш де кусала? Чи нагадати?

Ого-го, я вже пиріжками почала давитися, то вони ще й кусалися? Мене по спинці лагідно постукав Артем, вкінці ще й погладив. Надіюсь вони там один одного не повбивають і не покалічать.

А поки що ми пригостили бабу Нюру чаєм з пиріжками. Вона з нами поділилася своєю щасливою новиною, її кішечка Хюррем, привела четверо кошенят. Правда кличок котейок я не запам'ятала, відразу зрозуміла, що баба почала перегляд нового турецького серіалу, так як ще півгодини слухали історію героїні, того ж серіалу. Та й кіт Падишах повернувся додому, мабуть собаки сусідські добре поганяли, або сусіди перестали кормити. При згадці про кота хлопці поморщилися, ну так, кеди то шкода, тричі прали і дезодорантом для взуття обробляли, разів п'ять.

Також бабця жалілася, що дрова закінчуються і нема кому порубати ті поліна, що лежать біля хлівчика. Так журилася старенька.

Ха, у мене ідея! Праця з мавпи зробила людину, можливо і цим індивідам допоможе? Так і Артем, як не як, а "обіцяв" бабі Нюрі допомогти із заготівлею дров. От я і "чисто випадково" нагадала даний факт нашій бабці, ну і звичайно не забула згадати, що тут у нас аж троє "добротних хлопів", як любить говорити сама баба Нюра.

Хлопці були такі "задоволені", аж "розцвіли" будячки. А баба Нюра не розчарувала, підхопила ідею на ура.