Розділ 15

— Власне… — провела пальцями по гладенькій поверхні стола, сором’язливо опустивши погляд. Спершу хотіла розказати правду, про парі й те, що готова відмовитися від нього. Але раптом у голові сяйнула геніальна ідея, яка принесла полегшення. — Я була з ними лише в ролі свахи.

Варто було бачити ті ошелешені обличчя з круглими очима, у Марини навіть щелепа відвисла. Здивувала всіх, так здивувала. 

Проте полегшення швидко змінилося новою тривогою. За таку брехню можна й на горіхи отримати. Не знаю, як Антон, а Іван, відчуваю, мене точно вб’є, коли про все дізнається!

— Дивно, — насупилася Марина, нарешті отямившись. — Якось Іван до мене залицявся. 

— Прикидався, — відповіла їй і, підморгнувши Варварі з Діною, які теж були щиро здивовані, сіла за стіл. — Не хоче, щоб усі дізналися; соромиться. Тож ви, дівчатка, не тріпайте зайвий раз язиками.

Пригрозила Марині пальцем, нахмуривши брови. І хоча дівчина закивала — мовляв, ніколи не пліткувала й не збираюся починати, — я однаково знала, що мені капець. Саме тому, коли офіціант приніс свіжі коктейлі, випила свій одним махом. Моє життя перетворювалося на суцільний стрес, тому я збиралася забутися.

***

— Що ти таке вигадала про Антона з Іваном? — підсіла до мене Діна згодом.

— Не хочу, щоб усі дізналися про парі. 

Не дивлячись на подругу, мішала коктейль соломинкою. На душі шкребли кішки. Хотілося повернути час назад, аби не пропонувати Варварі це придуркувате парі. Як завжди, Лесю, спершу робиш, а потім думаєш.

— То що між вами трьома насправді відбувається?

Мені так кортіло поділитись із кимось усім наболілим, а Діна дивилась на мене з такою добротою, що я не стрималася. Роззирнувшись, схилилася до її вуха й промовила:

— Антон сказав, що йому потрібно подружитися з Іваном. Не для чогось там інтимного, а просто звичайна дружба. Я й погодилася, наплівши Цимбалюку, що Крамар мені подобається. Як наслідок — Антон поцілував мене, але це було не навсправжки, — мій голос несподівано став занадто писклявим. — Я більше не хочу цього парі, я взагалі нічого не хочу! Дайте мені спокійно вмерти від сорому.

Не витримавши, я розревілася прямо на плечі в Діни. 

— Давай-но вийдемо на свіже повітря, подруго, бо я ні чорта не зрозуміла.

Надворі було прохолодно й лише там я усвідомила, що коктейлів випила забагато. 

— Розповідай, — наказала дівчина.

Двічі повторювати їй не довелося. Вмиваючись сльозами, розмащуючи їх по обличчю та заїкаючись, я переказала Діні весь учорашній день. «Забула» тільки розповісти про те, що відчуваю до Антона. Тож дівчина домалювала картину на свій лад.

— Це ж треба цьому ботану бути таким огидним, що після його поцілунків дівчина в істериці! Не хвилюйся, люба! Я поговорю з Варею, вона неодмінно розірве це парі. Тільки вже завтра, гаразд? Сьогодні її свято як-не-як, нехай насолоджується ним.

Шморгнувши носом, розгублено кивнула. Хоч і стало легше без відчуття обов’язку продовжувати парі, та Діна однаково мене не розуміє. І навряд чи хтось узагалі зрозуміє. 

Повернувшись до клубу, я більше не плакала. Привела себе до ладу у вбиральні, повернулася до компанії та навіть змогла веселитися разом з іншими. А за кілька годин взагалі забула про майбутні неприємності та понеслася разом з усіма танцювати.

На танцмайданчику було тісно, гучно, чомусь занадто темно й гаряче. Дівчата дуже скоро розчинилися в натовпі — Діна танцювала з якимсь високим брюнетом, поряд із Варварою теж крутився незнайомий мені хлопець, Марина взагалі фліртувала з двома. І це з мене ще, чорт забирай, глузували? Краще б уже підтвердила плітки, ніж молола ту дурню про сватання!

Змусила себе не думати про це й просто розчинилася в музиці, піддалася їй. Заплющивши очі, танцювала, намагаючись відгородитися від усього неприємного, що було в моєму житті. І притягнути щось дійсно хороше. 

Так я й «медитувала», аж поки не зіштовхнулась із кимось спиною. Спершу стало трохи моторошно. Я зупинилася, обережно повернула голову й побачила якогось хлопця. Він ритмічно танцював під музику, мало не торкаючись до мене. Світло падало так, що я не могла розгледіти його обличчя, проте чудово бачила біляву шевелюру, підсвічену ультрафіолетом. Сяяли й зуби, які незнайомець показував, широко всміхаючись. 

У мене абсолютно не було настрою для нових знайомств. Та й не люблю я цього, чудово розуміючи для чого хлопці підчіплюють дівчат у таких місцях. Тому збиралася відвернутись, аж раптом блондин ступив крок уперед і впився в мої губи, обхопивши обличчя долонями. Я остовпіла. Це було так несподівано, але… але напрочуд приємно! Вперше в житті мене цілували так, що колінця підкошувались і тремтіли від хвилювання руки. Я заплющила очі й відповіла на поцілунок. А ці губи… як же вони ніжно пестили мої. Просто дах їхав! Не тямлячи себе від насолоди, поклала руки на груди хлопця й притулилася до нього всім тілом. Якщо вже мені судилося стати розвагою на одну ніч, то так тому й бути! Цей блондин принаймні привабливий і має таке пружне тіло…

А втім, сповна насолодитися прекрасним незнайомцем я так і не встигла. Блондинчик відпустив мене так само несподівано, як і поцілував. Кілька секунд я ще продовжувала стояти із заплющеними очима в очікуванні продовження, а коли все ж наважилася розплющити їх, незнайомця ніде не було.