Розділ 6. Чотири способи запросити дівчину на побачення, або Іноді просто щастить

Розділ 6. Чотири способи запросити дівчину на побачення, або Іноді просто щастить

Ні, Волконському сьогодні однозначно щастило. Навіть вибух кавоварки він розглядав як позитивний момент. Довелося, звичайно, попрацювати ганчіркою, але зате його міс Холодна Одеситка залишилася без кави, і напевно відчуває зараз дику кофеїнову спрагу, яка зіграє Антону на руку.

Другим пунктом, який Волконський розглядав, як велике везіння, був терміновий виклик Роздобудько на нараду. Вона кинулася в конференц-зал з такою швидкістю, що забула дати підопічному чергове завдання. А значить, у Антона з'явилася купа вільного часу. Недовго думаючи, він покинув будівлю офісу — потрібно було навідатися в магазин сувенірів і дещо придбати.

Дімич тут натякнув, що Волконський у справі залицяння втратив хист. Звісно, Антон з ним не погодився, але десь глибоко в душі допускав, що частково товариш правий. Коли дівчата постійно самі вішаються на шию, забуваєш, як діяти в разі відмови. Але ж інтернет для чого? Ще під час обідньої перерви Волконський заглянув у смартфон і прочитав статтю: «Як переконати дівчину погодитися на побачення». Пропонувалося чотири способи на вибір: перший — заінтригувати, другий — наговорити компліментів, третій — зробити подарунок і четвертий — попросити поради. Якщо вірити авторам статті — способи безвідмовні, але щоб уже напевно спрацювало, Волконський розробив план, в якому поєднав всі чотири пункти.

Вже за півгодини він заходив у бокс до Метельської. І, між іншим, не з порожніми руками. Вона зосереджено дивилася на екран ноутбука і, здається, навіть не помітила його появи.

— Катю, як ти ставишся до антропоніміки?

— Антропо... чого? — вона перевела здивований погляд на Антона.

Пункт перший — заінтригувати. Здається, вийшло.

— Антропоніміка — наука, що вивчає імена людей. Віриш, що ім'я впливає на характер?

— Ім'я на характер? — ошелешено перепитала міс Сувора Училка.

Антон був упевнений — зараз її гарненька розумна голівка шукає відповідь не на це питання, а трохи на інше: куди Волконський хилить, і що йому, взагалі, треба.

— Так. Ім'я на характер. Вважається, що впливає, — Антон дістав з невеликого подарункового пакета керамічну кавову чашку. Бузково-перламутрову, з позолоченим обідком і написом «Катерина». — Катерина, — почав читати він те, що було нанесено дрібними літерами, — володіє живим розумом. Жіночна, витончена. Сувора і неприступна. Зовні холодна, але для того, хто знайде до неї ключик, відкриє свій гарячий темперамент.

Пункт другий — говорити компліменти. Є.

Антон повернув чашку в подарунковий пакет і поставив його на стіл перед Катею.

— Я так зрозумів, це твоя чашка розбилася, коли кавоварка вибухнула. Ось і подумав — тобі знадобиться нова.

Пункт третій — презент. Готово. Залишився четвертий — попросити поради.

— Я теж від кави не відмовився б. Але поки філіжанки не придбав. І як на зло жодного закладу тут поблизу не знаю. Порадиш? Може, покажеш мені після роботи, де можна чашечку кави випити? Посидимо, поговоримо.

Катя дивилася то на усміхненого на всі тридцять два зуби Волконського, то на Наталку, яка маячила на своєму офісному кріслі за його спиною. Подруга виїхала з-за перегородки, щойно Антон з'явився у боксі, і активно супроводжувала події жестами та мімікою. Спочатку округлила очі, знизала плечима і розвела руками — це вона на «антропоніміку». Хотіла показати: мовляв, тут я абсолютно не маю уявлення, про що йдеться. Потім витягла шию, намагаючись розгледіти, що там у Волконського в подарунковому пакеті. А зараз подавала амплітудні виразні знаки — мовляв, погоджуйся на каву. Катя з легкістю розшифрувала її пантоміму: нехай Волконський і не пінгвін, але естетичне задоволення від його споглядання ніхто не відміняв.

Ні, Катерина погоджуватися не збиралася. Її, звичайно, розчулив презент. Кави хотілося смертельно сильно. Сьогодні їй так поки і не дісталося жодної краплі улюбленого напою. А тепер вона зможе з новенькою чашкою навідатися в техвідділ і зробити лате. Там теж є кавоварка. Але подарована чашка не відміняла того факту, що Катерина поки не збиралася ні з ким починати стосунки. І вже тим більше з Волконським. І справа не в тому, що він представник дрібного офісного планктону. Справа в тому, що він хижак — ягуар. Чому в якості жертви обрав саме Катю – хороше питання, але зате абсолютно ясно, які у нього на неї подальші плани — як у хижака: вистежити і — хвать. Йому потрібна лише швидкоплинна інтрижка. Красно дякуємо. Катерині вистачило попереднього досвіду. І тепер її жодні чашки не зіб’ють з наміченого праведного шляху — кар'єрного росту без відволікання на романи.

— Дякую за подарунок, — Катя посміхнулася, але одразу ж стала серйозною і холодною. — Гарне кафе є в парку, просто навпроти офісу. Проводжати не буду, вибач. Може іншим разом.

Наталя скорчила Каті незадоволену пику і поїхала за перегородку. Що сталося з виразом обличчя Антона, Катерина з'ясовувати не стала – повністю зосередилася на екрані.

Волконський не зрозумів: ось це йому зараз, що, вчергове відмовили? Спочатку міс Крижинка відтанула, подякувала, посміхнулася. Здається, він вперше бачив її усміхненою. Встиг навіть ямочки на щоках помітити. Антон не пам'ятав, коли востаннє так радів жіночій усмішці. Але вже наступної миті знову з’явився цей холод в очах.

Чотири безвідмовних способи запросити дівчину на побачення??! Хто, взагалі, ці дурні інтернет-статті строчить? Який розумник?

Але Волконський не здасться. Міс Упертість піде сьогодні з ним у кафе, і більш того, буде йому посміхатися. Щоправда, Антон не знав поки, як він зібрався цього домогтися.

— Волконський, ось ви де? — голос Роздобудько струсонув приміщення. — За мною! У мене термінове доручення.

Доручень виявилося навіть декілька. Антону довелося розносити по різних поверхах кореспонденцію, потім зшивати швидкозшивачем якісь документи і наостанок Ізольда віддала розпорядження привести до ладу конференц-зал після наради. І ось тут Антону знову сильно пощастило. Вже вкотре за день.