9

Олівія мимоволі зіщулилась:
- Чому ти наді мною жартуєш? Я сама не знаю, чи шукає мене хто, чи ні.

- Не хочеш казати, я не змушую. Просто можеш на мене розраховувати, якщо що, - відказала Ванда і направилась до якоїсь розгубленої дівчини, яка не могла розібратися з бланками. - Що тут в тебе, кроленя? Що вони тобі сказали? Ходім, сядемо трохи далі, де не так шумно. Витри сльози. Давай будемо разом думати.

Ніхто і ніколи не бачив, щоб Ванда плакала, ніхто не чув, щоб вона розповідала про себе щось особисте. Всі знали тільки, що вона працює особистою помічницею у письменника, автора бульварних романів, і пан Міхал не потрапив на «Етеріум» випадково, програв свій квиток у покер. Він сказав Ванді забронювати йому місце на «Аурорі», що відправлялась того ж дня, а самій спокійно їхати на «Етеріумі». От і вийшло «спокійно».

Здавалось, Ванда більше непокоїлась через те, як дістанеться в Ланбург її роботодавець і чи не важко йому буде без неї, ніж за себе. «Пан Міхал за роботою все забуває, вечеря може прямо перед ним холонути на столі, а він і не торкнеться, якщо у нього натхнення. Він може не пам'ятати, чи пив каву, чи спав, так багато працює».

Але Олівія помітила, що Ванда сховала під подушкою кілька сторінок з різних газет - ті, де йшлося про загиблих на «Етеріумі» працівників компанії. Щоправда, якийсь час не придавала цьому значення: можливо, Ванда або хтось з її знайомих знав когось з них, чи може ці статті знадобилися б пану Міхалу, а вона навіть тут думає про роботу.

Та якось на світанку Ванда різко підвелася з ліжка, стала навпомацки пробиратися кімнатою, шукаючи вимикач, зачепилась об стілець, розбудивши сусідок. Кудись вибігла, а через деякий час повернулася бліда, з тремтячими руками, а на її обличчі ще блищали крапельки води.

- Тобі погано? Покликати лікаря? - занепокоєно спитала Олівія.

Ванда похитала головою і затиснула рот долонею.

- А на початку вагітності завжди нудить, - зітхнула тітонька Соломія. - Почекай, дитя, мене пригостили м'ятними цукерками, десь маю, зараз знайду... твій наречений вже знає?

І тут Ванда розплакалась.
- Олівер загинув на «Етеріумі»... він грав в оркестрі... я навіть попрощатися з ним не встигла... мене штовхнули в шлюпку, сказали, часу немає... сказали, чекай, може він в останню сяде...

Через кілька днів та сама пані, яка реєструвала їх по прибутті, викликала до кабінету кількох жінок, щодо яких вже були рішення.

- Лі Дамі-нін, ваш паспорт оформлено. І ось направлення в центр імені короля Людвіга в Хіммельштадті і квиток на потяг. Завтра можете виїхати до чоловіка.

- Дякую, Сун-нін, що б ми без вас робили! - дівчина вихопила конверт з рук дами і радісно вибігла з кабінету.

- Соломія Шледж-нін, документи і чек на єдиноразову грошову допомогу.

Тітонька Соломія зітхнула.
- Хай вам Бог помагає, Сун-нін. А від моєї двоюрідної сестри нічого не прийшло?

- Наступна пошта післязавтра, можете дочекатись. Але я  вас не затримую. Ванда Ковальчик-нін, ваші документи готові. Але чому ви не сказали, що ви вагітні?

- Не була впевнена, - холодно відповіла Ванда.

- Ставати на облік до лікаря тут будете чи за місцем проживання? - сухо поцікавилась Сун-нін. - На вас немає запису в книзі актів про реєстрацію шлюбу. Ви хоч заручені?

- Ми з Олівером не встигли, - відповіла Ванда і стиснула губи. - Він... він грав в оркестрі... ми з ним познайомились тільки за кілька тижнів до того, як «Етеріум» відправився в рейс... у нього на Узбережжі любові була відпустка, а я якраз супроводжувала пана Міхала Зборовскі у відпочинку на водах.

- Тобто, ви стверджуєте, що батько вашої майбутньої дитини - Олівер Марін, скрипаль з оркестру «Вайтфлаер» компанії «Збігнев Валенцький і сини»? - наче на допиті, уточнила Сун-нін. - Ви ж розумієте, що довести це ви ніяк не зможете? Чи в вас є свідки, які бачили вас разом, з якими ви ділилися планами? Може ви відправляли рідним телеграму, що збираєтеся заручитися?

Ванда похитала головою.
- Ні.

- Компанія вам не повірить, бо доказів у вас немає. І для невтішної нареченої ви виглядаєте надто стримано.

- В мене така робота, що завжди потрібно бути зібраною, що б не відбувалось. А від компанії мені нічого не потрібно, я сама зможу виховати дитину, - вона так і не підвела очей. 

- Тоді можете забирати документи і йти, - Сун-нін протягнула їй конверт так, наче боялась забруднитись. - Одні проблеми від цих емансіпе... Амалія Етер-нін, ваш талон у кімнату для зустрічей на завтра на чотирнадцяту годину. До нас звернулась родина Кім, стверджують, що ви можете бути дружиною їх сина, надали фото. Вони попросили дозволу побачити вас і переконатись. Адміністрація не мала підстав їм відмовити.