Глава 10. Нефілім

Ще в момент бою, зляканий погляд дівчини змінювався здивуванням та шоком. Баал справив і без того незабутнє враження на Орсу, ще в момент жорстокої розправи над двома її переслідувачами, а тепер остаточно вибив землю в неї з-під ніг.

Граючи, цей чоловік знищив загін із десяти воїнів варанів, очолювані найкращим воїном їхнього клану, і отримав лише поверхневі рани, взявши на себе прямий удар молитовної атаки. Таке йшло в розріз з усіма її уявленнями про силу та майстерність воїнів.

Непорушний ідеал її пам'яті та фантазій – покійний батько, ставав бляклою тінню, порівняно з цим монстром. Іншого слова вона не могла підібрати, надто жахлива жорстокість читалася в Баалі. Йому було недостатньо просто вбити супротивника; його хижа лють, складно піддавалася поясненням, і лякала дівчину до глибини душі.

Ненавмисно, її серце прискорено стукало в його присутності, а страх змушував тремтіти все тіло. Вона з побоюванням підбирала слова та можливі відповіді, побоюючись навіть подивитись на нього зайвий раз. Навіть його виявлена ​​турбота і порятунок життя не могли перекреслити випробуваний жах, продемонстрований ним же.

- Астра, а у звичайних жителів, як вона і той небіжчик, є рівні та характеристики? - Підкинув хмизу у вогонь, хлопець, спілкуючись з уявною подругою.

«Кожна істота Пантеону має характеристики та рівні, але так само, мають безліч обмежень», - повільно промовляла слова у думках хлопця, система.

- Не нервуй мене, я й так голодний, - відійшов убік, ближче до річки, де лежали великі шматки м'яса обробленої туші барсу. - Давай докладніше.

«Максимальний рівень залежить від раси, до якої належить істота. Якщо нижча людина має межу в п'ятдесят рівнів, то межа дракона закінчується тисячним. Так само вони не можуть самі розподіляти свої бали характеристик. Свою силу та спритність вони отримують лише від тренувань та досвіду».

- Дракони, ти серйозно? Тут є дракони? - з ентузіазмом розпитував Баал, нанизуючи на кіл, новий шматок м'яса, і ставлячи його на вогонь.

«У світі новачка їм нічого робити», - зруйнувала мрії хлопця, Астра. – «Будеш хорошим хлопчиком, виконувати завдання і розвиватися, зможеш зустрітися і з ними».

- А я що, до цього моменту був поганим? – щиро уточнював землянин.

«Щодо гравців, то вони не мають обмежень, і можуть переходити від раси до раси, коли межа рівня та вимоги будуть виконані», - проігнорувала питання Баала, Астра, немов відповідь і так була очевидною. - «Поки що вони не перейдуть до божественної раси. Вище ще ніхто не піднімався».

- Хочеш я сказати, якщо я не помру в процесі, в результаті стану одним із цих мудаків? – колупався палицею у вугіллі, хлопець, злегка погравши жилами від ненависної згадки.

"Тебе назвали ім'ям Генералом Демонів, твій шлях інший", - втішила господаря, система.

- Слава Дияволу, - коригував звичні крилаті фрази свого світу, Баал, гидуючи використати слово бог. – Слухай, радість моя невидима. Мені здається чи моє тіло міцніше, ніж у звичайних людей? Характеристики захисту я не маю, або щось схоже.

«Сила пропорційно зміцнює твої м'язові тканини; сухожилля, шкіра та зв'язки стають міцнішими та еластичнішими через спритність».

- Зручно, - хмикнув молодик, відрізаючи напівсирий шматок м'яса, надто вже голод був неприборканий.

- Гаразд, тепер ти, - вказав ножем у бік Орси, Баал. - Давай, кажи, що там мені треба зробити, щоб допомогти тобі?

Орса, через сильні враження та страх, не наважувалася втрутитися в односторонню розмову рятівника, просто спостерігаючи і слухаючи. Але одне питання їй не терпілося поставити. До неї доходили чутки та розповіді, про людей, що перевершують усі можливі межі, і здатні поодинці протистояти силам кланів чи королівств. Але через свою ситуацію вона ніколи раніше не зустрічала подібних людей.

- Шановний воїне, - після паузи, за якою вона набиралася сили духу та сміливості, почала Орса.

- Можна просто Баал, - представився хлопець, жуючи жорсткий шматок м'яса. - Я вже починаю любити це ім'я, якщо воно допоможе мені не стати муднем.

- Пане Баал, ви гравець? - трохи кивнула Орса і сильніше стиснула хутряну накидку на плечах.

- Ага, - гудів з набитим ротом хлопець, абсолютно не церемонячись в етикеті та культурі.

- Тоді, не дивно, що ви такі могутні, - дівчина пробіглася поглядом по шкурі на плечах, голові барса на піку і згарищі після його атаки.

- Так-так, я крутий, як варені яйця. Ближче до теми, мала, - виплюнув сирий шматок Баал, знову граючи палицею у вугіллі.

- Ми раса нефілімів, що утворилися від світла зірок і втручання бо…

Ледве ненависне слово мало злетіти з дівочих вуст, Баал уже холодно поглядав на дівчину, дуже стискаючи рукоять ножика в руці. Ще до його погляду Орса осіклася і зупинила саму себе, від майбутньої помилки, відразу ж намагаючись перефразувати своє переказ.

- Якась вища сутність, використовувала енергію зірок, і створила расу нефілімів, - швидко бубоніла дівчина, випереджаючи агресію Баала, надто яскраво та барвисто він демонстрував своє небажання чути слово бог.

- Нефіліми... я чув про цю расу, і ви не повинні бути такими слабкими, хіба ні? Тай за розмірами повинні буди віще, точно не як ти, мала – хлопець криво посміхнувся на різку зміни розмови дівчини.