Кар’єра на цвинтарі

Після кількох днів хаосу у магазині «Все для всього» Панчоха відчув, що настав час підняти свої амбіції на новий рівень. Адже володіння цвинтарем було давньою мрією кота — тихе місце, без шумних людей, але з достатньою кількістю можливостей для абсурдних пригод.
Вранці він, ліниво потягнувшись, підстрибнув на кришку кошика з тирсою, де чекала пляшечка кетчупу.
— Сьогодні твій перший день як «контролера гарного настрою» на цвинтарі, — хихікнула вона, підстрибуючи.
— Контролера… гарного настрою? — протяжно промуркотів Панчоха. — Це що, серйозно?
— Абсолютно, — сказала кетчупна пляшечка. — Ти повинен зробити так, щоб навіть мерці відчували радість!
І Панчоха вирушив на цвинтар. Місце було похмурим: старі надгробки похилилися, деякі крізь дощову туманність виглядали, ніби шепотіли таємні слова. Але кіт, озброєний своїми величезними вусами, почувався тут як вдома.
— Ага… — промуркотів він, розправляючи вуса. — Час навести порядок… і гарний настрій.
Його метод був унікальним: одним легким рухом вуса Панчоха міг відштовхнути кам’яну плиту, щоб вона стояла рівно, або лякнути горобців, які сміялися над похованими, а іноді навіть легенько торкнути могил, щоб «збудити» духи для участі в святі хаосу.
Пляшечка кетчупу тим часом реготала на кожному кроці:
— О, дивись, він використовує свої вуса як зброю! — сміялася вона. — Хто б міг подумати, що котячі вуса — це ідеальна дисциплінуюча зброя?
І дійсно, всі мерці, що прогулювалися, або ледь вилізли з могил, миттєво зрозуміли: «Якщо Панчоха підніме вуса — краще поводитися гарно». Трохи страху, трохи сміху — і ось тобі «гарний настрій».
Панчоха навіть організував «уроки сміху» для котів і собак, що приходили на цвинтар: він сидів на надгробку, а вуса рухав так, ніби диригував оркестром з духів і кажанів. Кожен звук, що виривався з підземель, ставав частиною симфонії хаосу і веселощів. Одного разу, коли він розмахнув вусами особливо енергійно, стара кішка-привид, яка спостерігала за всім із своєї труни, затріпотіла в повітрі і вигукнула:
— Нарешті хтось приніс у цвинтар трохи веселощів!
Панчоха відчув величезне задоволення: його кар’єра «контролера гарного настрою» набирала обертів, а кетчупна пляшечка була щаслива як ніколи, бо її абсурдний план працював ідеально.
І тоді Панчоха зрозумів: контроль над цвинтарем — це не просто мрія. Це можливість керувати хаосом, реготати над усім і водночас робити світ трохи… дивним, смішним і незабутнім.